9 вересня 2025 року в стінах Українського інституту майбутнього відбулась презентація результатів унікального ігрового моделювання сценаріїв розвитку України в післявоєнний період. У дослідженні взяли участь майже 30 експертів, переважно з досвідом у сфері політики, які протягом дня працювали за спеціальною методологією.
Методологія та формат дослідження
«Це для нас — експеримент, але методологія, за якою ми працювали, давно відома», — пояснив Анатолій Амелін, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
Дослідження включало кілька етапів: PESTEL-аналіз факторів впливу, визначення ключових акторів, рольові розстановки та ігрову взаємодію між учасниками.
«Ми зробили з цих етапів PESTEL-аналіз. Це досить стандартна процедура, коли ми дивимося на різні фактори, які впливають», — розповів Андрій Єременко, засновник дослідницької компанії «Active Group», один з модераторів моделювання та аналітик, який «збирав» результати.
Перший етап виявив масштабну нестабільність: «Турбулентність скрізь: запит на демократію стикається зі страхом узурпації влади, демографічна криза — з міграцією, а технології — з ризиками контролю», — констатував Єременко.
Особливо цікавою виявилася розстановка учасників у просторі: великий бізнес опинився навпроти культури та громадських організацій, жінки зайняли центральну позицію, а путін і «радикальні рухи» залишились ізольованими, але постійно намагались бути в центрі уваги.
Ігрова взаємодія та неочікувані висновки
Ігрова взаємодія виявила кризу з оптимізмом: «Всі, включно з корупцією та проросійськими силами, демонстрували оптимізм».
А стабільність і розвиток утримались на широкій коаліції — від ультранаціоналістів до захисників ЛГБТ. Значною мірою ця конструкція трималась саме на корупції, яка стала своєрідним «мастилом» для угод. «Мене здивував цей факт, і я почав дивитись наукові статті на цю тему, і я знайшов наукові статті, де описані ситуації, коли корупція підмінює погано працюючі державні інститути» — зауважив Андрій Єременко.
Працювало це так: сили, які не можуть між собою домовитись напряму за визначенням (наприклад «проросійські» сили і «націоналісти») змогли домовитись по непринципових для себе питаннях реформ саме через корупцію.
На ігрових виборах проросійські сили набрали до 20% голосів. Але, зрозумівши можливості, які дає влада в Україні, і зваживши ризики, які за собою тягне робота з росією, вони швидко трансформуються в класичних консерваторів.
Бізнес також матиме величезний вплив у парламенті. Хоча слова «лобізм» практично не звучало, але бізнес і не лобіював. Він просто брав участь у розробці рішень.
Опір влади до реформ і роль громадських організацій
Влада в грі не хотіла реформ. Хоча було багато лозунгів про реформи та інвестиції. Були звичайні намагання центральної влади концентрувати у себе в руках все більше повноважень, а місцевої — не віддавати повноваження і ресурси. Усі владні сили хочуть грати у свої звичні політичні ігри в рамках існуючої системи. Реформи починаються тільки під тиском — громадським, західним, з боку бізнесу.
В економіці оборонна промисловість є пріоритетом, а єдність суспільства — головним активом. Відбудова потребує контролю. Враховуючи тотальну недовіру до антикорупційних органів, єдиним варіантом такого контролю залишається тотальна прозорість і робота журналістів та громадських діячів.
Штучний інтелект учасники назвали фактично порятунком від демографічної кризи та недовіри як до чиновників, так і до державних інституцій.
Зовнішній вплив: Україна в моделюванні стала майданчиком протистояння між Заходом та Китаєм. Причому Захід вимагає прозорості, а Китай — лояльності. Цікаво, що сильне громадянське суспільство ускладнює взаємодію з китайськими грошима (Китай дозволяє корупцію, бажаючи лояльності).
Діаспора зберігає статус ключового гравця, навіть якщо її залишать без голосу на виборах.
Чотири сценарії майбутнього
Експерти розробили чотири можливі сценарії розвитку країни:
Інерційний сценарій — збереження статусу-кво без кардинальних змін. Триває війна, зростає втома союзників, відбувається еміграція молоді. Економіка деградує повільно, без повного колапсу, але корупція посилюється.
Проривний сценарій — перемога України (за сприйняттям суспільства) з отриманням аналога плану Маршалла. Радикальне покращення інвестиційного клімату, створення сильної армії та досягнення регіонального лідерства в обороні. Але визначальним фактором буде лише повна підтримка Заходу.
Провальний сценарій — ворог диктує умови, відбуваються внутрішні протистояння та дезінтеграція. Армія деморалізована, єдність руйнується. «Кожен виживає як може» — у країні сильний вплив олігархів, місцевих еліт.
Дивовижний сценарій — загрози зникають самі по собі через розвал РФ або глобальний катаклізм. Створюється шанс для України, але без власних зусиль.
Ключові висновки та рекомендації
Роль аналітичних центрів та громадських організацій
«Нам потрібні аналітичні центри, громадські організації, адвокаційні кампанії, така собі буферна зона між громадським тиском і лобізмом», — наголосив Єременко.
Максимальна інклюзивність як умова для змін
Чим більше різноманітних сил братимуть участь в обговоренні реформ, тим прийнятнішим буде результат. Єдність через інклюзивність може бути неідеальною, але вона ефективна.
Технологічний розвиток та цифровізація
Україна має потенціал для швидкого технологічного розвитку, особливо в оборонній сфері. Недовіра до чиновників може стати драйвером автоматизації та впровадження штучного інтелекту.
Оптимістичний висновок
«При моделюванні, це була така суцільна криза. Причому криза з таким собі оптимізмом», — підсумував Єременко результати гри.
«Це моделювання. І наше завдання сьогодні — це послухати, відрефлексувати і подумати, що з цим робити далі», — підсумував Амелін.
Гра віддзеркалила наступне: корупція може «врятувати» тимчасово, але без реформ і єдності країну чекає стагнація. Оптимізм зберігається завдяки громадянському суспільству, бізнесу та діаспорі.
