Наймасштабніше розширення Європейського Союзу відбулося 1 квітня 2004 року: до європейської спільноти приєдналися 10 нових країн-членів й серед них Польща. Потім 2007 року до ЄС приєдналися Болгарія та Румунія, а  2013 року — Хорватія. З того моменту минуло понад 20 років. Яких успіхів досягла Польща та з якими викликами зіткнулась польська економіка в Євросоюзі, — питання, що визначає актуальність цього дослідження.

Країни Центральної та Східної Європи здійснили складний процес трансформації своїх політичних та економічних систем. Напередодні вступу до Європейського Союзу країни-кандидати провели масштабну гармонізацію національного законодавства та модернізацію економік відповідно до вимог європейського права. Зокрема, було впроваджено комплексні реформи у сфері природоохоронного законодавства, соціальної політики та освіти, модернізовано системи водоочищення, а також встановлено сучасні екологічні фільтри на електростанціях. Процес адаптації до стандартів ЄС сприяв формуванню позитивних структурних змін у різних сферах суспільного життя.

Безпосередньо перед розширенням Європейського Союзу у старих державах-членах  і в країнах-кандидатах панували як оптимістичні очікування, так і певні застереження. Прихильники інтеграційних процесів наголошували на потенціалі відкриття нових ринків збуту та розширення виробничих можливостей у межах єдиного європейського простору. Водночас виникали обґрунтовані питання щодо рівня готовності нових членів до повноцінної інтеграції, а також щодо можливого впливу розширення на функціонування інституційних механізмів і процедур ухвалення рішень, що склалися в Європейському Союзі.

Вступ Польщі до Європейського Союзу 2004 року приніс численні позитивні економічні ефекти, що підтверджується статистичними даними та науковими дослідженнями:

Значна фінансова підтримка ЄС: З 2004 по 2023 роки Польща отримала від ЄС 245,7 млрд євро, а чистий баланс (після відрахування членських внесків) склав 161,9 млрд євро. Близько 65% цих коштів було спрямовано на політику згуртованості, що дозволило модернізувати транспортну, енергетичну та соціальну інфраструктуру.

Інтенсивне економічне зростання Польщі після вступу до Європейського Союзу засвідчується динамікою основних макроекономічних показників: темпи зростання ВВП на душу населення перевищили середньоєвропейські значення, а сам показник зріс із 6500 дол. США у 2004 році до понад 22 000 дол. США у 2023 році. Економетричні моделі засвідчують, що рівень ВВП на душу населення без інтеграції до ЄС міг би бути на 31% нижчим, що вказує на визначальну роль членства в Європейському Союзі у трансформації соціально-економічного ландшафту країни.

Підвищення рівня життя: Рівень безробіття знизився з понад 19% у 2004 році до одного з найнижчих у ЄС у 2023 році. Зарплати зросли на 213%, а купівельна спроможність поляків більш ніж подвоїлася.

Зростання зовнішньої торгівлі: Вступ до ЄС відкрив польським товарам ринки Європи, що призвело до найбільшого зростання частки експорту серед країн ЄС—27.

Розвиток інфраструктури: Масові інвестиції дозволили побудувати нові автомагістралі, модернізувати дороги та розширити регіональні аеропорти, що значно підвищило конкурентоспроможність польської економіки як в ЄС, так і на світовому ринку.

Соціальні переваги: Близько 80% поляків вважають, що членство в ЄС позитивно вплинуло на економіку, а 70% відчули покращення умов життя.

Залучення прямих іноземних інвестицій: Інтеграція Польщі до Європейського Союзу стала каталізатором суттєвого приросту прямих іноземних інвестицій, які сприяли модернізації національної економіки та створенню нових робочих місць.

Мобільність робочої сили: Запровадження свободи пересування робочої сили в межах Європейського Союзу забезпечило громадянам Польщі можливість працевлаштування й здобуття освіти в країнах ЄС, що сприяло зниженню рівня безробіття та зростанню обсягу грошових переказів у національну економіку.

1. Динаміка росту ВВП на душу населення Польщі (2000–2024).

Аналіз показників росту ВВП на душу населення в Польщі, ЄС та країнах-сусідах показують (Табл.1; Рис.1), що інтеграція Польщі до ЄС позитивно вплинула на макроекономічний показник, незважаючи на падіння ВВП на душу населення в період 2012–2016 років. Саме світова фінансова криза 2008 року спричинила падіння показників, але у порівнянні з 2016 роком (12,46 тис. дол. США), зріс майже удвічі 2024 року (22,05 тис. дол. США). Розрахунки прогнозів на 2027 рік показують позитивний ріст ВВП на душу населення в Польщі до 26,81 тис. дол. США.

Таблиця 1.

Динаміка росту ВВП на душу населення в Польщі, ЄС та країнах-сусідах (дол. США)

Складено автором, джерела: [1-10]. 

Малюнок 1.

Динаміка росту ВВП на душу населення в Польщі, ЄС та країнах-сусідах (дол. США)

Складено автором, джерела: [1-10 ].

У період 2000–2008 років спостерігалося суттєве зростання показників ВВП на душу населення, що зумовлено впровадженням структурних реформ, спрямованих на гармонізацію польської економіки з європейськими стандартами. Зокрема, у 2000–2004 роках ВВП на душу населення Польщі збільшився з 4,52 до 6,71 тис. дол. США, що становить приріст на 57%. Офіційний вступ Польщі до Європейського Союзу  2004 року мав додатковий вплив: до 2008 року ВВП на душу населення зріс до показника 14,05 тис. дол. США, тобто приріст перевищив 100%. Така динаміка пояснюється відкриттям польських ринків, збільшенням обсягів іноземних інвестицій, а також надходженням фінансових ресурсів із фондів підтримки євроінтеграції [11-13].

Фінансова криза 2008 року зумовила зниження рівня ВВП на душу населення в Польщі з 14,05 тис. дол. США до 13,08 тис. дол. США у 2012 році. Проте вже до 2024 року цей показник подвоївся, досягнувши 22,057 тис. дол. США, що свідчить про стійкість і адаптивність економічної моделі країни. Водночас, аналіз співвідношення ВВП на душу населення Польщі до середнього показника по Європейському Союзу демонструє наступну динаміку:  у 2004 році рівень ВВП на душу населення у Польщі становив 6,71 тис. дол. США, тоді як у ЄС цей показник дорівнював 26,38 тис. дол. США, тобто 25% від середнього по Союзу. До 2024 року зазначене співвідношення зросло до 22,06 тис. дол. США у Польщі проти 43,35 тис. дол. США у ЄС, що складає вже 50% від середньоєвропейського рівня [11-13].

Таким чином, можна констатувати істотний вплив процесу європейської інтеграції на економічний розвиток Польщі: у період з 2004 по 2024 рік приріст ВВП на душу населення склав 217% (12). Важливо підкреслити, що хоча абсолютні показники ВВП на душу населення у Польщі залишаються нижчими порівняно з деякими країнами-сусідами — членами ЄС, темпи зростання цього показника тут є вищими. Зокрема, за останні два десятиліття Польща, як і Литва, збільшила ВВП на душу населення майже у 4 рази, тоді як відповідний приріст у Німеччині становив 1,8 рази, у Чехії — у 3 рази, у Словаччині — у 2,4 рази, а в Україні — у 3,5 рази (враховуючи період російської військової агресії). Однак показники Польщі суттєво нижчі, ніж у країнах-сусідах, навіть у порівнянні зі Словаччиною.

Аналіз наведеної динаміки свідчить, що після вступу Польщі до Європейського Союзу відбулося стійке зростання показників ВВП на душу населення. Процеси економічної конвергенції з країнами Західної Європи значно прискорилися, що відобразилось на чотириразовому зростанні цього показника протягом двадцяти років. Прогнозні розрахунки свідчать, що до 2027 року Польща, а також інші нові країни-члени ЄС отримають істотні переваги внаслідок зрілості їхніх перехідних економік та впливу інтеграційних процесів, зумовлених вступом до ЄС.

У середньостроковій перспективі (2025–2027), Польща, як очікується, продовжить свою стійку траєкторію зростання. МВФ прогнозує, що до 2030 року Польща перевершить кілька розвинених країн (наприклад, Ізраїль, Іспанію, Нову Зеландію, Японію) за показником ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності) [14]. Це вказує на сильне зростання номінального ВВП на душу населення. Подальше освоєння коштів ЄС (включно з коштами нового покоління), сильне внутрішнє споживання, кваліфікована робоча сила та розширення промислової бази сприятимуть цьому зростанню. Однак потенційні виклики — це інфляційний тиск, дефіцит робочої сили та уповільнення світової економіки.

Європейська інтеграція стала ключовим каталізатором економічного розвитку Польщі. Проте подальше зростання буде залежати від впровадження інноваційних трансформацій та подолання структурних дисбалансів економіки. Відповідне зростання було досягнуте завдяки залученню ресурсів ЄС, розширенню зовнішньої торгівлі, зростанню іноземних прямих інвестицій, а також удосконаленню інституційного середовища. Згідно з поточними оцінками, за умови успішної реалізації національного плану відновлення Next Generation EU, до 2030 року Польща може досягти рівня 65-70% від середньоєвропейського показника ВВП на душу населення [15]. Навіть під час світових спадів Польща демонструвала стійкість. Прогноз вказує на продовження зближення з західноєвропейськими економіками.

Показники ВВП на душу населення Німеччини, а також середньозважене значення по країнах Європейського Союзу відображають значний вплив німецької економіки на загальноєвропейські макроекономічні індикатори. Валовий внутрішній продукт на душу населення в Німеччині характеризується стійкою динамікою зростання, притаманною розвиненим економікам, при цьому темпи приросту є більш помірними порівняно з новими країнами-членами ЄС. Незначні коливання, зафіксовані в окремі роки (зокрема, у 2012 та 2016 роках), відображають наслідки глобальних чи регіональних макроекономічних викликів для єврозони. Загалом Європейський Союз продовжує забезпечувати високий рівень економічної інтеграції, що обумовлює функціонування ефективного єдиного ринку, розвиток інституційної бази та впровадження інноваційних технологій.

Чехія та Словаччина, як і Польща, також пройшли успішні посткомуністичні трансформації та значно виграли від вступу до ЄС. Їхні шляхи зростання ВВП на душу населення подібні до польського, демонструють сильне зближення із середнім показником по ЄС. Вони інтегровані в регіональні та європейські ланцюги поставок, особливо у виробництві (наприклад, автомобільної промисловості).

Литовська Республіка, як і інші балтійські країни — члени Європейського Союзу, відзначається високим динамічним темпом економічного зростання, особливо у 2016–2024 роках. Відносно менший масштаб економіки Литви, порівняно з Польщею, зміг швидше адаптувати структурні реформи — саме це, у поєднанні з перевагами європейської інтеграції, забезпечило вагомий прогрес у соціально-економічному розвитку країни.

Динаміка ВВП на душу населення в Україні зазнала значного впливу геополітичних чинників. Незважаючи на певне зростання до 2012 року, подальші події, зокрема анексія Криму, воєнний конфлікт на Донбасі з 2014 року та повномасштабна військова агресія Російської Федерації 2022 року, суттєво негативно позначилися на економічному потенціалі країни. Прогноз на 2027 рік залишається надзвичайно невизначеним і залежить від вирішення конфлікту, а також реалізації заходів із відновлення економіки. У межах сценарію «швидкого та сприятливого вирішення конфлікту» значний обсяг міжнародної допомоги й інвестицій, спрямованих на відновлення, може забезпечити швидке (хоч і з низької вихідної бази) зростання ВВП на одну особу. Водночас затягування конфлікту чи збереження нестабільності суттєво обмежуватиме перспективи економічного відновлення та подальшого зростання.

2. Дефіцит бюджету та державного боргу Польщі по відношенню до ВВП

Попри зростання, країни Центральної та Східної Європи не змогли суттєво скоротити розрив у рівні ВВП на душу населення з найбільш розвиненими країнами ЄС, такими як Німеччина та Франція. Лідери регіону (Чехія, Угорщина, Словенія) практично не покращили свої позиції за десятиліття.

У структурі економіки відбулися процеси деіндустріалізації та спрощення виробничого потенціалу, що призвело до зниження конкурентоспроможності на світових і європейських ринках. Значна частина іноземних інвесторів використовувала країни Центральної та Східної Європи переважно як майданчики для розміщення складальних виробництв, а не для розвитку високотехнологічних галузей.

Проблеми з дефіцитом бюджету та державним боргом Польщі: Внаслідок високих бюджетних дефіцитів і значних публічних витрат, у тому числі на оборону та соціальні програми, дефіцит державного бюджету Польщі у 2024 році сягнув 6,6% ВВП, а співвідношення державного боргу до ВВП зростає і прогнозується на рівні 58% у 2025 та 65,3% у 2026 роках [16].

Таблиця 2.

Динаміка дефіциту бюджету Польщі (2004–2024)

Побудовано за джерелами: [17; 18].

Відповідно до останніх даних (Табл. 2), у 2023–2024 роках дефіцит різко зріс через пандемію COVID-19, військові витрати та соціальні програми [19].

Зростання дефіциту бюджету Польщі у 2023–2024 роках зумовлено низкою факторів (Табл. 2):

По-перше, спостерігається збільшення державних видатків на соціальні програми, охорону здоров’я та оборону, що зумовлено актуальними військовими загрозами в регіоні.

По-друге, пандемія COVID-19 суттєво вплинула на бюджет, спричинивши як скорочення доходів, так і зростання обсягу видатків на підтримку економіки.

По-третє, додатковим чинником виступає підвищення інфляції та зростання витрат на енергетику, що обумовило посилення бюджетних потреб.

По-четверте, важливу роль відіграє також політика стимулювання економіки через збільшення державних інвестицій і соціальних виплат.

По-п’яте, частина дефіциту фінансується шляхом залучення зовнішніх кредитних ресурсів.

Можливі наслідки для сучасної економіки Польщі:

Значний бюджетний дефіцит чинить істотний тиск на державні фінанси, підвищуючи ризики інфляційних процесів. Така ситуація визначає необхідність збалансування бюджету в середньостроковій перспективі, що може зумовити запровадження більш жорстких фіскальних заходів. Зростання дефіциту також обмежує фінансові можливості для реалізації інвестиційних проєктів та фінансування соціальних програм.

Таблиця 3.

Динаміки співвідношення державного боргу до ВВП Польщі (2004–2024)

Побудовано за джерелами: [17; 18]

Пояснення до показників зростання державного боргу (Табл. 3):

Збільшення дефіциту державного бюджету зумовлює необхідність залучення додаткових кредитних ресурсів для покриття бюджетних зобов’язань.

Зростання видатків на оборону та соціальні програми після набуття членства в ЄС, особливо в умовах зростання безпекових ризиків, сприяє акумулюванню боргового навантаження.

Економічні шоки, зокрема пандемія COVID-19, призвели до суттєвого збільшення державних витрат та посилення боргового тиску.

Виникла потреба у фінансуванні масштабних інфраструктурних проєктів і здійсненні модернізації, що також стимулювало залучення запозичень.

 Потенційні наслідки для сучасної економіки Польщі (Табл. 3):

Зростання державного боргу підвищує рівень фінансових ризиків та водночас обмежує бюджетні можливості уряду щодо реалізації економічної політики. Це зумовлює необхідність впровадження фіскальної політики, орієнтованої на стабілізацію боргового навантаження та забезпечення макроекономічної стійкості. Високі обсяги боргу можуть негативно впливати на кредитний рейтинг країни та збільшувати вартість зовнішніх і внутрішніх запозичень.

Висновки загальні:

Високий дефіцит бюджету змушує уряд шукати додаткові джерела фінансування, що може призводити до підвищення податків або скорочення соціальних видатків, негативно впливаючи на економічне зростання і добробут населення. Також дефіцит бюджету ускладнює виконання зобов’язань Польщі в межах ЄС, зокрема щодо дотримання фіскальних правил та стабільності єврозони. Ці проблеми є типовими для країн, що проходять період адаптації після вступу до ЄС, особливо в умовах підвищених військових витрат та соціальних зобов’язань.

Високий рівень бюджетного дефіциту спонукає органи державної влади Польщі до пошуку альтернативних джерел фінансування, що, у свою чергу, може призвести до підвищення податкового навантаження або скорочення соціальних видатків. Такі заходи здатні негативно впливати на темпи економічного зростання та рівень добробуту населення. Окрім цього, зростання дефіциту бюджету ускладнює виконання Польщею зобов’язань у межах Європейського Союзу, зокрема стосовно дотримання фіскальних правил та забезпечення стабільності єврозони.

Подібні виклики характерні для країн, що перебувають у фазі постінтеграційної адаптації після вступу до ЄС, особливо в умовах зростання військових витрат і збільшення соціальних зобов’язань.

3. Вплив розширення ЄС на зовнішню торгівлю Польщі (2004–2025)

Після вступу Польщі до Євросоюзу вона вимушена була провести структурні зміни у своїй  економічній системі, що викликало як позитивні, так і негативні наслідки.

Після вступу Польщі до Європейського Союзу 2004 року відбулися суттєві трансформації у структурі її зовнішньої торгівлі. Лібералізація торговельної політики, зокрема усунення митних та нетарифних бар’єрів, забезпечила інтенсивне зростання обсягів торгівлі з державами-членами ЄС. Як видно з даних таблиці 2, частка експорту Польщі до країн ЄС стабільно залишається високою, коливаючись у межах 70–80% та відповідно частка імпорту в коридорі 60-75%. Одночасно спостерігається тенденція до диверсифікації експортних потоків за межі Європейського Союзу — зокрема до економік Азії, Північної Америки та інших регіонів — з метою зниження ризиків, пов’язаних із надмірною залежністю від єдиного ринку. Згідно з прогнозними розрахунками на 2027 рік, очікується подальше зменшення частки експорту й імпорту до країн ЄС за збереження загальної позитивної динаміки зовнішньоторговельного обороту.

Малюнок 2.

Динаміки зовнішньої торгівлі Польщі з ЄС (млрд дол. США) з прогнозом

Аналіз даних, наведених у таблиці 2 та на рисунку 2, свідчить, що до приєднання Польщі до Європейського Союзу країна мала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі з державами ЄС, і така тенденція зберігалася упродовж 2000 –2016 років.

Однак коли польська промисловість стала більш конкурентоспроможною та інтегрованою в європейські ланцюжки поставок, особливо у виробництві (наприклад, автомобілі, машини, електроніка, меблі), Польща перетворилася на нетто-експортера до ЄС. Цей зсув, що спостерігається приблизно у 2010–2014 роках, свідчить про дозрівання експортно-орієнтованої економіки Польщі та її успішне використання членства в ЄС для зміцнення своєї промислової бази та експортних можливостей.

Найвищого значення позитивне торговельне сальдо було досягнуто у 2020 році, водночас у 2024 році спостерігалося скорочення експорту польських товарів до країн ЄС майже на 4 млрд дол. США, що зумовило зниження показника зовнішньоторговельного сальдо на 8,7 млрд дол. США. Стійкий профіцит торговельного балансу з ЄС з того часу підкреслює сильну позицію Польщі як виробничого центру та надійного постачальника в європейському ланцюгу створення вартості [16].

Лінійне прогнозування динаміки зовнішньої торгівлі Польщі з країнами Європейського Союзу на 2027 рік, здійснене на основі аналізу даних за 24-річний період, засвідчує збереження позитивних тенденцій за всіма ключовими показниками. Прогнозується подальше зростання обсягів експорту та імпорту, утримання позитивного зовнішньоторговельного балансу, а також збільшення сукупного обсягу торгівлі до понад 615 млрд дол. США. Прогнозні розрахунки на 2027 рік свідчать про подальше посилення позицій Польщі як експортера в межах ЄС, однак для підтримання стійкої позитивної динаміки необхідним є розширення ринків збуту та активізація інвестицій у високотехнологічні сектори економіки.

Малюнок 3.

Структура експорту товарів Польщі до ЄС у 2000 році (млрд дол. США)

Складено автором, джерела: [5; 16; 25].

Рисунок 4.

Структура імпорту товарів Польщі з ЄС у 2000 році (млрд дол. США)

Складено автором, джерела: [5; 16; 21].

Як засвідчують дані рисунка 3, у 2000 році (до вступу Польщі в ЄС) загальний обсяг експорту товарів становив 31,5 млрд дол. США, при цьому понад половину структури експорту формувала різнорідна категорія «Інше», що вказує на фрагментованість та недостатню спеціалізацію товарної номенклатури постачань. Серед основних груп експортованих товарів переважали машини й обладнання (10%), транспортні засоби та комплектуючі (9%), а також електротехнічна продукція (8%). Значна частка продовольчих товарів і меблів відображала наявність конкурентних переваг у трудомістких та аграрних секторах, що було характерно для початкового етапу інтеграції Польщі до європейського економічного простору.

Як свідчать дані рисунка 4, у 2000 році (період до вступу Польщі в Європейський Союз) загальний обсяг імпорту товарів становив 44,8 млрд дол. США. До основних категорій імпортованої продукції належали машини та устаткування (12%), транспортні засоби (10%), хімічна продукція та електроніка (сукупно 15%). Водночас суттєва частка енергоносіїв (7%) вказує на значну залежність польської економіки від зовнішніх джерел енергоресурсів у зазначений період.

У 2000 році структура зовнішньої торгівлі послугами Польщі з країнами Європейського Союзу характеризувалася проявами початкової фази інтеграції. Ключовими конкурентними перевагами були транспортні та будівельні послуги, тоді як фінансовий сектор та високотехнологічні сфери залишалися значною мірою залежними від імпорту. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами на рівні – 13,3 млрд дол. США обумовлювалося значними обсягами імпорту обладнання й технологічних комплектуючих, необхідних для модернізації національного виробничого комплексу.

Малюнок 5.

Структура експорту послуг Польщі до ЄС у 2000 році (млрд дол. США)

Складено автором, джерела: [5; 16; 25]

У 2000 році експорт послуг Польщі до країн Європейського Союзу (Рис. 5) становив 10 млрд дол. США. Основними статтями експорту виступали транспортні послуги (2,8 млрд дол. США або 28%) та туристичні послуги (2,5 млрд дол. США або 25%), які загалом формували понад половину його структури. Така ситуація свідчить про наявність у Польщі конкурентних переваг у сфері перевезень, що зумовлено вигідним географічним положенням та низькими логістичними витратами, а також про ефективне використання транзитного потенціалу. Інші напрямки експорту, зокрема бізнес-, будівельні, фінансові, ІТ- та телекомунікаційні послуги, залишалися порівняно малими, проте закладали підґрунтя для подальшої диверсифікації структури експорту та зростання частки послуг із вищою доданою вартістю.

Малюнок 6.

Структура імпорту послуг Польщі до ЄС у 2000 році (млрд дол. США)

Складено автором, джерела: [5; 16; 21].

Обсяги імпорту послуг із країн Європейського Союзу (рис. 6) у 2000 році становили 8 млрд дол. США, причому структура імпорту відрізнялася від експорту. Домінуючу позицію посідали туристичні послуги — їхній обсяг сягнув 2,9 млрд дол. США, що становило 36% загальної суми. Друге місце займали транспортні послуги — 1,4 млрд дол. США (17%). Водночас значна частка фінансових, бізнесових та ІТ-послуг (разом понад 33%) відображає наявність технологічної та капітальної залежності польської економіки від більш розвинених партнерів з ЄС.

Виходячи з показників структури зовнішньої торгівлі Польщі з ЄС у 2000 році, можна зробити такі висновки:

1. Профіцит за послугами (+2 млрд дол. США) компенсував дефіцит торгівлі товарами. Надлишок транспортних, будівельних і бізнес-послуг частково нівелював негативне сальдо товарної торгівлі, покращуючи поточний рахунок.
2. Транспорт як ключовий драйвер експорту. Польща використала транзитне розташування між Балтикою та Центральною/Східною Європою. Розвиток портів Гданськ-Гдиня та мережі автошляхів/залізниць забезпечив стійкий попит на польські логістичні послуги.
3. Імпорт туристичних та фінансових послуг свідчить про “витік” добробуту. Високі витрати поляків на подорожі до Західної Європи й купівлю фінансових продуктів за кордоном означали упущені можливості для внутрішньої індустрії гостинності та банківського сектору.
4. Наслідки для подальшої інтеграції в ЄС:
   − Позитивні: високі доходи від сфер транспорту та будівництва стали ресурсом для модернізації флоту, автопарку й оновлення інфраструктури Польщі в майбутньому. − Негативні: технологічна залежність у фінансових, IT- та страхових послугах зберігала розрив між Польщею та «старими» членами ЄС.

Упродовж двох десятиліть зовнішньоекономічна діяльність Польщі засвідчила суттєві якісні перетворення в умовах членства в Європейському Союзі. У період 2004–2024 років структура експорту та імпорту польських товарів демонструє виразні позитивні тенденції, що відображають зростаючу інтеграцію країни у внутрішній ринок ЄС і зміцнення позицій польської економіки на європейському просторі.

Як засвідчують дані таблиці 5, понад третину експорту польських товарів до країн ЄС становлять високотехнологічні групи, передусім машини, електроніка та автокомплектуючі. Це є результатом глибокої інтеграції промислових підприємств Польщі (зокрема таких компаній як Volkswagen, Stellantis, LG, Samsung) у виробничі ланцюги Європейського Союзу. Традиційні трудомісткі галузі, наприклад, виготовлення меблів і пластмас, зберігають частку на рівні 13%, що пояснюється конкурентоспроможністю за рахунок відносно низьких витрат на оплату праці. Водночас зафіксовано зменшення питомої ваги експорту енергетично-сировинного комплексу: сукупна частка заліза, сталі та пального становить 7-9%, тоді як у період до вступу Польщі в ЄС цей показник перевищував 14% [26].

Таблиця 5.

Структура торгівлі польськими товарами на 2024 рік

Що стосується імпортної складової, то в її структурі домінують інвестиційні та інноваційноємні товари (машини, електроніка, хімія, фармацевтика) — сукупно понад 51%. Це свідчить про технологічну залежність від західноєвропейських постачальників. Висока частка мінерального палива (7%) лишається вразливим місцем попри диверсифікацію шляхом LNG-терміналів та постачань зі Скандинавії. Профіцит (+81 млрд дол. США) забезпечують саме обробні товари з високою доданою вартістю, тоді як дефіцит концентрується в енерго- та хімікоємних позиціях.

У структурі імпорту Польщі домінують інвестиційні та наукоємні товари, зокрема машини, електроніка, хімічна та фармацевтична продукція, які разом становлять понад 51% загального обсягу. Цей факт відображає технологічну залежність від постачальників із Західної Європи. Значна частка мінерального палива (7%) залишається чинником вразливості, незважаючи на диверсифікацію за рахунок введення в експлуатацію LNG-терміналів і розширення постачань із регіону Скандинавії. Профіцит зовнішньої торгівлі, який становить понад 80 млрд дол. США, формується переважно за рахунок експорту оброблених товарів із високою доданою вартістю, тоді як дефіцит спостерігається, головним чином, у категоріях енерго- та хімікоємних товарів. [30-32].

Отже — можна виділити такі ключові позитивні тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності Польщі після набуття членства в Європейському Союзі [26-31]:

1. Динамічне зростання експорту: Після вступу до ЄС 2004 року експорт до країн ЄС зріс майже у 4 рази, що свідчить про ефективну інтеграцію Польщі у європейські виробничі ланцюги та зростання конкурентоспроможності польських товарів і послуг.
2. Структурна диверсифікація: Основу експорту складають машини, електроніка, транспортні засоби, продукти харчування та меблі. Польща стала важливим учасником європейських виробничих ланцюгів, особливо у сфері автомобілебудування, електроніки та агропродукці.
3. Позитивний вплив на агросектор: Польща має значний профіцит у торгівлі агропродукцією з ЄС (понад 15 млрд євро у 2022 році), що забезпечує стабільний дохід для сільського господарства та сприяє розвитку сільських територій.
4. Інтеграція у виробничі ланцюги ЄС. Після вступу до Союзу (2004) автокомпоненти, побутова електротехніка і машинобудування стали головними експортними «локомотивами» завдяки німецьким і корейським TNC, що локалізували складальні підприємства в Польщі.
5. Зміщення від сировини до середньо- й високотехнологічної продукції. Частка заліза-сталі та мінерального палива скоротилася з 14% (2004) до 6% (2024) через модернізацію металургії, «зелений» перехід і енергоефективні проєкти, профінансовані коштами ЄС.
6. Диверсифікація імпорту. Окрім традиційних машин і хімії, у 2020-х зросли закупівлі напівпровідників, літієвих батарей та «зеленої» енергетики з Німеччини, Нідерландів, Іспанії, звідси підйом категорій «електротехніка» і «мінерали/палива» (критична сировина для акумуляторів).

Таблиця 6. Зовнішня торгівля товарами та послугами Польщі з ЄС у 2000–2024 рр.

Виходячи з аналізу даних таблиці 6, можна виокремити ключові етапи розвитку зовнішньої торгівлі Польщі в умовах європейської інтеграції:

Початковий етап (2000–2012): Польща демонструвала поступове зростання обсягів експорту та імпорту, однак торговельний баланс залишався від’ємним через значну частку імпорту техніки, обладнання й енергоресурсів з країн Європейського Союзу.

Основний етап (2016–2024): Завдяки активній інтеграції у виробничі ланцюги ЄС, модернізації промислового сектору та розвитку малого і середнього підприємництва, Польща вперше досягла та зберігає стійкий профіцит у торгівлі товарами. Показники профіциту за послугами з країнами ЄС суттєво зросли, що зумовлено динамічним розвитком транспортних, інформаційно-технологічних і бізнес-послуг.

Позитивні тенденції. Починаючи з 2016 року, спостерігається стійке зростання експорту та профіциту за товарами, що свідчить про зміцнення позицій Польщі у сфері експорту середньо- та високотехнологічної продукції на європейському ринку. Сальдо зовнішньої торгівлі послугами у 2020–2024 роках зросло у сім разів, що також підтверджує позитивну динаміку.

Негативні аспекти. Незважаючи на сформоване позитивне сальдо та значний обсяг експорту, структура зовнішньої торгівлі Польщі залишається вразливою. Це проявляється у збереженні суттєвої залежності від імпорту технологій та енергоресурсів, а також у високій концентрації експорту в межах трьох-чотирьох основних секторів та країн-партнерів.

Прогнозний етап (2025–2027):

У прогнозованому періоді до 2027 року експорт товарів до Європейського Союзу може сягнути приблизно 327 млрд дол. США, що обумовлено збереженням високих темпів зростання завдяки подальшій інтеграції у виробничі ланцюги ЄС, а також спеціалізації у сфері електромобільної, електронної та машинобудівної продукції.

Очікується, що імпорт товарів з ЄС становитиме близько 272 млрд дол. США, при цьому його структура залишатиметься орієнтованою на високотехнологічну продукцію, фармацевтичні вироби та сировинні товари.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами прогнозується на рівні 54,7 млрд дол. США, що свідчить про посилення конкурентоспроможності польської промисловості, зокрема у сегменті готової продукції.

Обсяги експорту послуг, за прогнозами, досягнуть 92,3 млрд дол. США, серед яких домінуватимуть транспортні, інформаційно-технологічні та фінансові послуги. Динаміка їхнього зростання частково пояснюється міграцією європейської клієнтури до польського фінансово-технічного та аутсорсингового секторів.

Імпорт послуг, ймовірно, досягне 56 млрд дол. США, з основними напрямами у сфері фінансових, ІТ- та консалтингових послуг, залучення яких сприятиме модернізації внутрішнього ринку Польщі.

Сукупний профіцит у сфері торгівлі товарами та послугами, очікуваний у 2027 році, забезпечуватиме додаткові макроекономічні переваги, сприяючи стабільності економіки та нарощуванню валютних резервів.

Аналіз інтеграційних процесів Польщі в Європейський Союз засвідчує визначальну роль країн ЄС у формуванні зовнішньоекономічної політики держави. Частка торгівлі з країнами ЄС у структурі зовнішньої торгівлі Польщі (2004–2024 рр.) висвітлена в таблиці 7.

Висока частка Європейського Союзу у структурі зовнішньої торгівлі Польщі показує, що протягом 2000–2024 років країни ЄС залишалися провідними торговельними партнерами Польщі, забезпечуючи 68-77% загального обсягу експорту та понад 50% імпорту. Така стабільна динаміка свідчить про системну інтеграцію Польщі у внутрішньоєвропейські ринки та відображає ключову роль ЄС у формуванні зовнішньоекономічної стратегії держави.

Динаміка зростання зовнішньоторговельних потоків. Протягом 24-х років обсяги експорту та імпорту між Європейським Союзом і Польщею зросли більш ніж у десять разів. Така тенденція зумовлена лібералізацією торговельної політики, розширенням доступу до внутрішнього ринку ЄС, активною інвестиційною підтримкою та інтеграцією Польщі у європейські виробничо-логістичні ланцюги.

Зміна сальдо на користь Польщі після її вступу до Європейського Союзу (2004) є показовим свідченням прогресу національної економіки. Вперше позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з країнами ЄС було досягнуто  2016 року та надалі демонструвало тенденцію до зростання, що пояснюється розширенням експорту середньо- і високотехнологічної продукції. Така динаміка відображає підвищення конкурентоспроможності та ефективності промислового сектору Польщі у структурі внутрішньоєвропейських економічних зв’язків [33-35].

Таблиця 7.

Частка торгівлі країн ЄС у зовнішній торгівлі Польщі (2004-2027)

Таким чином, можна зробити висновок, що переорієнтація зовнішньої торгівлі на Європейський Союз стала визначальним чинником для трансформації польської економіки. Основними торговельними партнерами Польщі в експорті є Німеччина, Франція, Чехія та Нідерланди, а в імпорті — Німеччина, Італія та Нідерланди (див. табл. 8).

У структурі експорту спостерігається зростання частки машинобудування, електроніки, транспортного сектору та харчової промисловості. Помітною тенденцією є збільшення обсягів експорту високотехнологічної і кінцевої продукції, водночас імпорт переважно складається з обладнання, технологій та комплектуючих, що надходять із провідних країн ЄС.

Аналіз даних таблиці 8 свідчить про те, що Німеччина є ключовим торговельним партнером Польщі, на яку у 2020–2024 рр. припадало 27-28% експорту та 19-21% імпорту країни. До інших провідних ринків належать Франція, Чехія, Італія та Нідерланди, які сумарно забезпечують понад половину товарообігу Польщі з країнами ЄС. У структурі експорту та імпорту домінують машини, електроніка, транспортні засоби, хімічна продукція та агропромислові товари. Упродовж 2020-х років спостерігається зростання частки експорту високотехнологічної продукції, зокрема електроніки, фармацевтичних виробів, інформаційних технологій тощо. Польща інтегрувалася у виробничо-логістичні ланцюги ЄС, а торговельний баланс із країнами ЄС із 2016 року вперше вийшов на суттєвий профіцит.

Проводячи характеристику прогнозу показників на 2027 рік (табл. 8), можна відзначити, що до основних чинників зростання експорту (на 15% порівняно з 2024 роком) належать подальше розширення інвестицій у переробну промисловість, активний розвиток автомобільної та приладобудівної галузей, а також поглиблення цифрової інтеграції з Європейським Союзом. У структурі експорту домінують машинобудування, електроніка, транспортний сектор та харчова промисловість. Водночас спостерігається підвищення питомої ваги продукції, пов’язаної із «зеленим» переходом, зокрема акумуляторів, електромобілів, компонентів для відновлюваної енергетики.

Імпорт демонструє поступове зростання (очікувано до 180 млрд дол. США у торгівлі з Німеччиною, 50 млрд дол. США — з Францією). Польська економіка зберігає високу технологічну залежність від провідних країн ЄС, зокрема у сферах високотехнологічної продукції, фармацевтичної галузі та виробничого обладнання, що разом становитиме понад 50% вартості імпортних поставок з ЄС. Прогнозується скорочення частки імпорту енергоносіїв та палива завдяки зростанню власного виробництва та розширенню імпорту СПГ зі США та Норвегії [40; 41].

У 2027 році, за прогнозами, зберігатиметься суттєве позитивне сальдо у торгівлі з Німеччиною, Францією, Чехією та Нідерландами. Баланс торгівлі з Італією може вийти на рівень нульового завдяки скороченню імпортних поставок у контексті енергетичної трансформації. У відносинах з Україною зберігається дефіцит (-3 млрд дол. США): переважають продукти харчування та вироби легкої промисловості, проте обсяги співпраці суттєво зросли після 2022 року.

Франція, Чехія, Нідерланди та Італія залишаються історично стабільними й важливими торговельними партнерами Польщі, з якими спостерігається тенденція до зростання позитивного сальдо торгового балансу. Основними чинниками цього процесу є розширення спільних виробничих ланцюгів та підвищений попит на польську машинобудівну та аграрну продукцію.

У відносинах з Україною переважає від’ємне сальдо, оскільки обсяги імпорту перевищують експорт. Водночас загальний обсяг двосторонньої торгівлі демонструє динамічне зростання: поряд із агропромисловою продукцією суттєво збільшуються поставки металів, текстилю й машинобудівної продукції. Прогнозується, що до 2027 року товарообіг з Україною зростатиме, зокрема завдяки відновленню українського експорту та поглибленню співпраці у сферах машинобудування й логістики.

Ризики на 2027 рік:

Значну загрозу становить залежність від економічної динаміки ФРН та ЄС як основних ринків збуту, а також від цін на високотехнологічну продукцію, енергоресурси та глобальні логістичні ланцюги. Хоча частка інноваційної продукції в експорті зростає, інтеграція у виробничі ланцюги залишає польську економіку вразливою до структурних змін у транснаціональних корпораціях та їх продукції.

Таблиця 9.

SWOT-аналіз: Зовнішньоекономічна діяльність Польщі з країнами ЄС

Побудовано автором.

Аналіз SWOT-аналізу зовнішньоекономічної діяльності Польщі з країнами ЄС (табл. 9):

1. Оцінка сильних сторін [1-4]:

Польща отримала значні переваги від інтеграції до єдиного ринку ЄС:

      –  Висока інтеграція в ринок ЄС забезпечує доступ до великого споживчого ринку, сприяє зростанню експорту та залученню іноземних інвестицій.

• Розвинена логістика та інфраструктура дозволяє ефективно транспортувати товари по всій Європі, що особливо важливо для агропромислового комплексу та промислового експорту.
  • Доступ до фондів ЄС (щорічно близько 3,5% ВВП у вигляді трансфертів) стимулює інвестиції, модернізацію підприємств і розвиток інновацій.
  • Позитивний торговий баланс із країнами ЄС свідчить про конкурентоспроможність польської продукції, особливо у промисловості, машинобудуванні, харчовій галузі.

2. Оцінка слабких сторін

1. Залежність від кон’юнктури ЄС:

Польська економіка чутлива до змін у попиті на основних ринках збуту,   особливо в Німеччині та Франції.

− Низький рівень інновацій у деяких секторах:

Польща ще не повністю використала потенціал високотехнологічних галузей, що обмежує можливості для довгострокового зростання.
− Вразливість до зовнішніх шоків:

Глобальні кризи, протекціонізм у США чи інших країнах можуть негативно вплинути на польський експорт, особливо через ланцюги доданої вартості.
− Нерівномірний регіональний розвиток:

Частина східних регіонів Польщі відстає від західних за рівнем інвестицій, інфраструктури та доходів.

3. Оцінка можливостей

− Зростання експорту високотехнологічної продукції:

Доступ до єдиного ринку та участь у спільних індустріальних і наукових ініціативах ЄС відкриває шлях до розвитку інноваційних секторів.

− Диверсифікація ринків збуту:

Використання нових торговельних угод ЄС із третіми країнами дає Польщі змогу розширювати експорт поза межі ЄС.

− Розширення співпраці у сфері інновацій:

ЄС підтримує розвиток підприємництва, технологій, цифровізації, що може підвищити конкурентоспроможність польської економіки.

− Зростання ролі агросектору:

Польща — один із лідерів ЄС за площею сільськогосподарських земель, що дає змогу розвивати експорт продовольства та органічної продукції.

4. Оцінка загроз

− Конкуренція з боку інших країн ЄС:

Польські виробники стикаються з конкуренцією не лише на внутрішньому, а й на європейському ринку, що вимагає постійної модернізації та підвищення якості.

− Зміни у політиці ЄС, нові регуляції:

Зміна правил щодо клімату, агросектору, трудової міграції може впливати на конкурентні переваги польських підприємств.

− Геополітична нестабільність:

Війна в Україні, напруженість на східних кордонах, санкції проти Росії впливають на логістику, енергетику, безпеку торгівлі.

− Відтік робочої сили:

Міграція до більш розвинених країн ЄС створює дефіцит кадрів у певних секторах польської економіки.

Загальні висновки

1. Позитивні характеристики:

− Польща стала одним із найбільших експортерів у Центральній Європі, особливо у сферах машинобудування, транспорту, харчової та хімічної промисловості.

− Зростання експорту до ЄС сприяло створенню робочих місць, інноваціям і підвищенню добробуту населення.

− Поступове зменшення дефіциту та перехід до профіциту свідчить про підвищення конкурентоспроможності польських товарів.

2. Негативні характеристики:

– Висока залежність від ринку Німеччини (майже 28% експорту) робить економіку вразливою до зовнішніх шоків і змін кон’юнктури.

– Польща імпортує значну частину високотехнологічної продукції та енергоресурсів, зберігаючи технологічну залежність від західноєвропейських країн.

– Зовнішні кризи (COVID-19, енергетична криза, війна в Україні) призводять до коливань обсягів торгівлі та торгового балансу.

3. Польща значно виграла від членства в ЄС, ставши одним із ключових гравців на європейському ринку завдяки конкурентоспроможності, відкритості економіки, доступу до фондів та спільних програм. Проте для подальшого зростання необхідно вирішувати питання інновацій, регіональних диспропорцій, адаптації до нових регуляцій і зміцнення позицій на світових ринках. Польща має потенціал для зміцнення ролі в європейських ланцюгах доданої вартості, особливо у промисловості, агросекторі та інноваційних галузях, але це вимагає гнучкої зовнішньоекономічної політики та активної участі в реформах ЄС.

4. Рекомендації для України на основі досвіду Польщі з Євроінтеграції

1. Динаміка зростання ВВП на душу населення:

Проблема стартового розриву. Польща демонструвала відносно швидке скорочення розриву з середньоєвропейським рівнем ВВП на душу населення, що пояснюється наявністю більш розвинених інституцій та ринкової інфраструктури на момент початку інтеграції. Україна, для порівняння, має суттєвіший вихідний розрив із країнами ЄС, тому темпи економічної конвергенції можуть бути повільнішими за відсутності масштабних структурних реформ.

Ризик нерівномірності розвитку. У випадку Польщі основні потоки економічного зростання концентрувалися у великих містах та західних регіонах, що призвело до формування регіональних диспропорцій. Для України ця проблема потенційно є ще  актуальнішою, а європейська інтеграція може виступати чинником стимулювання вирівнювання соціально-економічних стандартів між регіонами.

2. Дефіцит бюджету та державний борг:

Зростання бюджетного дефіциту й державного боргу. Подібно до досвіду Польщі після вступу в Європейський Союз, для України існує висока ймовірність збільшення дефіциту бюджету та боргового навантаження внаслідок необхідності фінансування структурних реформ, модернізації економіки, соціальних програм, адаптації до стандартів ЄС, а також забезпечення співфінансування структурних фондів. Польська практика засвідчує: за таких умов підвищується тиск на макроекономічну стабільність, що, у свою чергу, може обмежити інвестиційний потенціал держави.

Необхідність забезпечення фіскальної дисципліни. Виконання параметрів Маастрихтських критеріїв, зокрема щодо граничних значень дефіциту бюджету та загального державного боргу, є базовою вимогою для країн-кандидатів на вступ до ЄС.

3. Вплив розширення Європейського Союзу на зовнішню торгівлю:

Інтеграція у виробничі ланцюги Євросоюзу створює умови для зростання експорту, проте супроводжується підвищенням конкуренції з боку більш розвинених країн-членів ЄС, що загострює виклики для вразливих секторів національної економіки. Польський досвід свідчить про значний приріст експортних показників після 2004 року, але водночас акцентує на структурній перебудові і необхідності модернізації окремих галузей для адаптації до стандартів ЄС. Україна, враховуючи власну галузеву специфіку (металургія, аграрний сектор, машинобудування), зіштовхнеться з необхідністю щодо глибокої модернізації та підвищення конкурентоспроможності відповідно до вимог єдиного ринку ЄС.

Залежність від окремих ключових ринків експорту може бути чинником потенційної вразливості до зовнішніх економічних шоків та змін політики країн-партнерів. Аналогічно до орієнтації польського експорту на ринок Німеччини, для України концентрація експорту на декількох ключових ринках може створити додаткові ризики для стабільності зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 10.

SWOT-аналіз зовнішньоекономічної діяльності України з країнами ЄС (на прикладі Польщі)

Побудовано автором

Як висновок можна запропонувати ймовірні сценарії розвитку України в умовах європейської інтеграції на основі досвіду Польщі:

1. Позитивний сценарій для України в умовах європейської інтеграції на основі досвіду Польщі [56-59]:

1.1. Ключові передумови:

− Реформування інституційної структури, впровадження антикорупційних механізмів та гармонізація економічного регулювання України відповідно до стандартів Європейського Союзу.

− Максимальна підтримка з боку європейських донорів та інвесторів, ефективне використання фондів ЄС для модернізації інфраструктури і розвитку людського капіталу України.

1.2. Очікувані результати для України:

− Стійка динаміка зростання ВВП на душу населення:
За прикладом Польщі, ВВП на душу може зрости у 2-2,5 рази за 15–20 років, а Україна може скоротити розрив із середньоєвропейським рівнем.

− У разі дотримання Маастрихтських критеріїв Україна може забезпечити контрольований рівень бюджетного дефіциту та помірне зростання державного боргу. Залучені європейські інвестиції доцільно буде спрямовувати переважно на продуктивні державні вкладення, що сприятиме прискоренню економічного зростання.

− Відзначається суттєве зростання експортного потенціалу: за аналогією з динамікою Польщі, де обсяги експорту до ЄС збільшилися більш ніж у чотири рази протягом двадцяти років, Україна інтегрується у виробничі ланцюги Європейського Союзу. Відбувається зростання частки високотехнологічної та аграрної продукції в загальному експорті, а також розширення присутності на ринку ЄС у структурі зовнішньої торгівлі держави.

− Стратегічні переваги зовнішньоекономічної діяльності:
Україна стає індустріальним, логістичним і аграрним хабом Східної Європи, долаючи структурну відсталість через модернізацію своєї економіки, що дає змогу знизити технологічну залежність, стимулювати інновації та закріпити стійке профіцитне сальдо у торгівлі з ЄС.

− Значне надходження прямих іноземних інвестицій з ЄС та країн світу, зростання конкурентоспроможності малого й середнього бізнесу України.

− Зростання доходів населення, помірне зростання цін (контрольована інфляція).

− Прискорена структурна трансформація — розвиток логістики, IT-сфери, харчової галузі й легкої промисловості.

2. Негативний сценарій для України в умовах європейської інтеграції на основі досвіду Польщі [60-62]:

2.1. Ключові ризики для України:

− Недостатня глибина реформ, корумпованість інституцій, слабке впровадження стандартів і низька ефективність використання фондів ЄС.

− Слабке стратегічне планування системних реформ і затримка в адаптації ключових секторів до вимог європейського ринку.

2.2. Ймовірні наслідки для України:

− Стримане зростання ВВП на душу населення:
Регіональні й галузеві диспропорції посилюються, різниця із середньоєвропейським рівнем знижується повільно, а рівень життя залишається низьким.
− Дефіцит бюджету і зростання держборгу вище цільових рівнів.
− Як і Польща,  Україна стикається зі зростаючим державним боргом через «соціальні» витрати та неефективне залучення зовнішніх фінансів, що провокує бюджетні кризи, девальвацію гривні та зовнішньоекономічну нестабільність.Вразливість у зовнішній торгівлі: Слабка модернізація спричиняє домінування сировинного та низько технологічного експорту, тоді як конкуренція з боку виробників ЄС посилює кризу окремих галузей.Посилення залежності від обмеженої кількості ринків та імпортозалежність: Експорт орієнтується на 1–2 ключові ринки (наприклад, Польща чи Німеччина), а імпорт критично важливих технологій, сировини та обладнання зростає, що посилює дисбаланс у торгівлі, подібно до сценаріїв, які спостерігалися у Польщі у 2000-х.Значне надходження прямих іноземних інвестицій з ЄС та країн світу у сектори малого й середнього бізнесу України.  Проте слід зазначити, що інвестування у важку промисловість та наукоємні галузі української економіки для європейських та інших іноземних інвесторів часто є малопривабливим, оскільки це може створювати потенційну конкуренцію для їхніх власних національних економік.

− Зростання соціальної напруги: Прискорена реструктуризація без компенсаторних механізмів викликає масовий відтік робочої сили (особливо висококваліфікованої), зростання безробіття у вразливих секторах і загострення міжрегіональних диспропорцій.

Висновок загальний для України в умовах європейської інтеграції на основі досвіду Польщі:

Сценарій розвитку України в умовах європейської інтеграції значною мірою визначатиметься масштабом впровадження структурних реформ і ефективністю використання механізмів та фінансових інструментів ЄС. Досвід Польщі засвідчує, що максимальних переваг досягають ті країни, які здійснюють системну трансформацію економіки, стимулюють розвиток конкурентоспроможних секторів, інвестують у людський капітал, інновації та модернізацію інфраструктури, а також уникають надмірної бюджетної й торговельної залежності від обмеженого кола зовнішньоекономічних партнерів.

Літературні посилання:

1. Macrotrends – URL: https://www.macrotrends.net/global-metrics/gdp-per-capita-by-country

2. StatisticsTimes – URL: https://statisticstimes.com/economy/eu-gdp-per-capita.php

3. Trading Economics – URL: https://tradingeconomics.com/country-list/gdp-per-capita

4. Statistics Poland – URL: https://stat.gov.pl/en/topics/prices-trade/price-indices/harmonized-indices-of-consumer-prices-hicp,15,1.html

5. Eurostat “International trade in goods for the EU – an overview” – URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=International_trade_in_goods_for_the_EU_-_an_overview

6. Czech Statistical Office – URL: https://csu.gov.cz/external_trade_euae

7. World Integrated Trade Solution – URL: https://wits.worldbank.org/CountryProfile/en/Country/LTU/Year/2022

8. Our World in Data – URL: https://ourworldindata.org/data-insights/polands-gdp-per-capita-has-more-than-doubled-since-it-joined-the-european-union-in-2004

9. Trading Economics – URL: https://gemini.google.com/u/1/app/0e60c147435d760f?utm_source=app_launcher&utm_medium=owned&utm_campaign=base_all

10. World Bank Groupe – URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD

11. Statista: “Gross domestic product (GDP) in Poland 2030” – URL: https://www.statista.com/statistics/263588/gross-domestic-product-gdp-in-poland/

12. Macrotrends: “European Union GDP Per Capita” – URL: https://www.macrotrends.net/global-metrics/countries/euu/european-union/gdp-per-capita

13. World Bank Data: “GDP per capita, current US” – URL: https://www.worldeconomics.com/GrossDomesticProduct/Real-GDP-Per-Capita/Poland.aspx

14. Successful Investing in Poland. (2025, May 12). IMF forecast – Poland to overtake Japan, Spain, and Israel in GDP per capita by 2030. – URL: https://successful-investing-in-poland.com/imf-forecast-poland-to-overtake-japan-spain-and-israel-in-gdp-per-capita-by-2030/

15. NextGenerationEU: for a stronger, more resilient Europe – URL: https://next-generation-eu.europa.eu/index_en

16. Economic forecast for Poland, European Commission – URL: https://economy-finance.ec.europa.eu

17. Сейм Польщі ухвалив бюджет на 2024 рік – URL: https://www.pap.pl/ua/ukrainian/news/seym-polschi-ukhvaliv-byudzhet-na-2024-rik

18. Statistics Poland – URL: https://stat.gov.pl

19. Новий уряд Польщі зіткнувся із економічними викликами: дефіцит бюджету у 2024 році може досягти найвищого рівня з часів пандемії Covid – URL: https://unn.ua/news/novyi-uriad-polshchi-zitknuvsia-iz-ekonomichnymy-vyklykamy-defitsyt-biudzhetu-u-2024-rotsi-mozhe-dosiahty-naivyshchoho-rivnia-z-chasiv-pandemii-covid

20. Statista: “Foreign trade goods balance in Poland from 2000 to 2024” – URL: https://www.statista.com/statistics/1095981/poland-foreign-trade-goods-balance/

21.OEC: Poland Trade Profile (2023) – URL: https://oec.world/en/profile/country/pol

22. Statista: Poland’s imports from EU (2000-2016) – URL: https://www.statista.com/statistics/551269/poland-eu-import-value-from-eu-european-union/

23. The Long-Term Effects of Poland’s Accession to the European Union, Studia Europejskie, 2/2024 – URL: https://journalse.com/?download=1&kccpid=7786&kcccount=%2Fpliki%2Fpw%2F2-2024-Michalek.pdf

24. WITS: Poland Trade Data (2020-2024) – URL: https://wits.worldbank.org/CountrySnapshot/en/POL

25.Statista: “Poland’s share of exports between the EU-27 countries 2004-2022, by branch” – URL: https://www.statista.com/statistics/1466534/poland-share-of-exports-between-the-eu-countries-by-branch/

26. Poland Exports By Country – URL: https://tradingeconomics.com/poland/exports-by-country

27. International trade in goods – Statistics Explained – Eurostat – URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=International_trade_in_goods

28. Poland in the European Union 2024 – URL: https://stat.gov.pl

29. Poland Imports: Year to Date: Central and Eastern Europe – CEIC – URL: https://www.ceicdata.com/

30. Poland Imports By Category – URL: https://tradingeconomics.com/poland/imports-by-category

31. Poland Trade – URL: https://wits.worldbank.org/CountrySnapshot/en/POL

32. Raw material supplies to third countries increased – URL: https://gmk.center/en/infographic/poland-exported-a-record-2-8-million-tons-of-scrap-in-2024/

33. Annual share of the exports of the European Union to the rest of the world from 2002 to 2024, by member state – URL: https://www.statista.com/statistics/1365715/international-trade-eu-export-share-member-states/

34. Kolodziejczyk K. POLAND IN THE EUROPEAN UNION. TEN YEARS OF MEMBERSHIP – URL: chrome-extension://efaidnbmnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.redalyc.org/pdf/767/76743646002.pdf

35. Poland Country Commercial Guide – URL: https://www.trade.gov/country-commercial-guides/poland-market-overview

36. Poland – Intra-EU trade: Exports – URL: https://tradingeconomics.com/poland/intra-eu-trade-exports-eurostat-data.html

37. Poland: Trade Statistics – URL: https://globaledge.msu.edu/countries/poland/tradestats

38. Poland: Economic and Political Overview – URL: https://www.lloydsbanktrade.com/en/market-potential/poland/trade-profile

39. Poland – Share of trade with the EU: Share of exports to EU – URL: https://tradingeconomics.com/poland/share-of-trade-with-the-eu-share-of-exports-to-eu-eurostat-data.html

40. 20 YEARS OF POLAND IN THE EUROPEAN UNION – URL: chrome-extension://efaidnbmnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.pism.pl/webroot/upload/files/Raport/Report%20PISM%2020%20years%20in%20EU%20..pdf

41. Poland’s foreign trade – Germany remains the main export and import partner – URL: https://poland-accounting.eu/2025/07/polands-foreign-trade-germany-remains-the-main-export-and-import-partner/

42. International trade in goods for the EU – URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=International_trade_in_goods_for_the_EU

43. Poland’s foreign trade – Germany remains the main export and import partner – URL: https://poland-accounting.eu/2025/07/polands-foreign-trade-germany-remains-the-main-export-and-import-partner/

44. Germany Exports to Poland – URL: https://tradingeconomics.com/germany/exports/poland

45. Doing business in Poland 2024 – URL: chrome-extension://efaidnbmnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.paih.gov.pl/wp-content/uploads/2024/11/Doing-Business-in-Poland-Investors-guide-2024.pdf

46. Foreign trade turnover of goods in Poland in 2023, by countries – URL: https://www.statista.com/statistics/1070469/poland-foreign-trade-turnover-by-countries/

47. Poland Country Commercial Guide – URL: https://www.trade.gov/country-commercial-guides/poland-market-overview

48. Czech Republic Exports to Poland – URL: https://tradingeconomics.com/czech-republic/exports/poland

49. Netherlands Exports to Poland – URL: https://tradingeconomics.com/netherlands/exports/poland

50. CHALA T. ANALYSIS OF INTERNATIONAL TRADE IN GOODS AND SERVICES BETWEEN UKRAINE AND POLAND USING INTERNATIONAL DATABASES – URL: https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/8245

51. Foreign trade relations of Ukraine and Poland: 2022–2024 – URL: https://journals.knute.edu.ua/foreign-trade/article/view/2161

52. Ukraine Remains Resilient – URL: https://www.worldbank.org/en/country/ukraine/overview

53. Spring 2025 Economic Forecast: Moderate growth amid global economic uncertainty – URL: https://economy-finance.ec.europa.eu/economic-forecast-and-surveys/economic-forecasts/spring-2025-economic-forecast-moderate-growth-amid-global-economic-uncertainty_en

54. Foreign trade turnover of goods in total and by countries in January–May 2025 – URL: https://stat.gov.pl/en/topics/prices-trade/trade/foreign-trade-turnover-of-goods-in-total-and-by-countries-in-januarymay-2025,1,157.html

55. The Long-Term Effects of Poland’s Accession to the European Union: A Literature Review – URL: chrome-extension://efaidnbmnnibpcajpcglclefindmkaj/https://journalse.com/pliki/pw/2-2024-Michalek.pdf

56. World Bank upgrades Ukraine to upper-middle-income country – URL: https://visitukraine.today/blog/4236/world-bank-upgrades-ukraine-to-upper-middle-income-country-details?srsltid=AfmBOorCNYC5yJ0OfC4_OZ8fBdwHPQ3mni1BzIoHaYtj0uTRKYhAdbDJ#world-bank-classification

57. Europe and Central Asia – URL: chrome-extension://efaidnbmnnibpcajpcglclefindmkaj/https://thedocs.worldbank.org/en/doc/8bf0b62ec6bcb886d97295ad930059e9-0050012025/related/GEP-June-2025-Analysis-ECA.pdf

58. The Long-Term Effects of Poland’s Accession to the European Union: A Literature Review – URL: https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.ojs-doi-10_33067_SE_2_2024_5

59. Poland Country Commercial Guide – URL: https://www.trade.gov/country-commercial-guides/poland-market-overview

60. The European Union’s remarkable growth performance relative to the United States – URL: https://www.bruegel.org/analysis/european-unions-remarkable-growth-performance-relative-united-states

61. European Commission forecasts Poland to lead EU growth in 2025 and 2026 – URL: https://cijeurope.com/en/european-commission-forecasts-poland-to-lead-eu-growth-in-2025-and-2026/post.html

62. Our Europe: 15 years of Poland in the European Union – URL: chrome-extension://efaidnbmnnibpcajpcglclefindmkaj/https://case-research.eu/app/uploads/2024/06/id_plik6170.pdf