Перебіг подій в українському енергетичному секторі

Щомісячний енергетичний дайджест – Липень 2025 року

• Україна та ЄС розпочинають процес законодавчого скринінгу для інтеграції енергетичного сектору.
• За результатами четвертої конференції з питань відновлення України, що відбулася в Римі, досягнуто рекордної великої зобов’язань щодо підтримки енергетичного сектору України.
• Енергорегулятор підвищив прайс-кепи на ринку електроенергії у вечірні години пікового попиту, щоб уникнути дефіциту електроенергії у серпні.
• Україні та Молдові дозволено збільшити експорт електроенергії до ЄС до 900 МВт.

Політика

Призначено нового міністра енергетики.

17 липня, у рамках формування нового уряду, Парламент проголосував за призначення Світлани Гринчук на посаду міністра енергетики України. Вона замінила на цій посаді Германа Галущенка, який став міністром юстиції. До свого призначення, починаючи з вересня 2024 року, Гринчук обіймала посаду міністра захисту довкілля. До цього вона протягом року була заступником Галущенка в Міністерстві енергетики.

Серед пріоритетів, визначених новим міністром, – підготовка до опалювального сезону, відновлення енергетичної інфраструктури на основі принципів сталого розвитку, здійснення «зеленого» переходу та декарбонізації, створення стратегічного резерву обладнання для ремонтних кампаній, розбудова нової, децентралізованої енергосистеми, її інтеграція з ЄС.

Перестановки у міністерстві можуть сигналізувати про зміни у пріоритетах та готовність їх реалізовувати. Так, Гринчук звільнила двох заступників, які працювали в кабінеті Галущенка, та призначила нових: Артема Некрасова та Ольгу Юхимчук. Артем Некрасов Некрасова, очільник ДП «Гарантований покупець», став першим заступником Міністра енергетики України. Некрасов доклав значних зусиль для скорочення боргів перед виробниками відновлюваної енергії. Він виступав за розвиток малої вітроенергетики, яку можна відносно швидко розгорнути для подолання дефіциту потужностей.

Крім того, деякі асоціації виробників відновлюваної енергії рішуче підтримували Некрасова та лобіювали його призначення заступником. Призначення Некрасова підкреслює пріоритети Світлани Гринчук як міністра, зокрема, розвиток відновлюваної енергетики та розподіленої генерації. Ольга Юхимчук, заступниця Гринчук з питань європейської інтеграції в Міністерстві екології, перейшла на ту саму посаду в Міністерстві енергетики.

Водночас міністр підтримала завершення будівництва 3 і 4-ого енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Вона підтвердила майбутню зустріч з міністром енергетики Болгарії, на якій вони обговорять подальші двосторонні кроки щодо завершення будівництва енергоблоків.

Міжнародне співробітництво

Розпочато аналіз енергетичного законодавства як частини інтеграції з ЄС.

8 липня у Брюсселі розпочався офіційний розгляд українського законодавства на відповідність енергетичним нормам Європейського Союзу, що є ключовим кроком у процесі вступу України до ЄС та вплине на майбутні дії щодо узгодження з acquis ЄС за розділами 15 «Енергетика» та 21 «Транс’європейські мережі». Урядовці та представники енергетичних компаній обговорили прогрес у впровадженні правил ЄС у таких сферах, як енергоефективність, ринок газу, енергетична безпека, відновлювані джерела енергії та транс’європейські енергетичні мережі. Представники Європейської Комісії наголосили на значному прогресі України у сферах газу, електроенергетики, дизайну ринку, а також у зміцненні інституційної спроможності, що стало можливим завдяки багаторічній підтримці з боку ЄС.

Ринок електроенергії

Загальна ситуація в енергосистемі

Протягом липня енергосистема працювала у відносно нормальному режимі. Деякі атомні енергоблоки все ще перебували планово-попереджувальних ремонтах, а виробництво електроенергії на ГЕС залишалося низьким через дефіцит водних ресурсів. Водночас, через погодні умови, високою була продуктивність відновлюваної генерації, передусім сонячної. Попит на електроенергію зріс порівняно з червнем через вищі температури повітря. Теплові електростанції та імпорт електроенергії відігравали ключову роль у балансуванні попиту, а до споживачів на застосовувалось жодних обмежень. У червні Україна вперше за багато місяців стала чистим експортером електроенергії, і також ж була ситуація у липні, хоча й чистий експорт дещо зменшився, через зростання попиту на внутрішньому ринку.

Експорт та імпорт

У липні 2025 року Україна збільшила експорт електроенергії на 16%, тоді як імпорт у 2025 році зріс майже на чверть.

У липні 2025 року Україна збільшила експорт електроенергії на 16% порівняно з червнем 2025 року до 282,2 тис. МВт·год. Поставки до Молдови різко зросли – експорт у цьому напрямку здійснювався майже в усі години доби. Загалом у липні до Молдови було експортовано понад 115 000 МВт·год, що становить 41% від загального обсягу експорту. Однак у всіх інших напрямках експорт зменшився.

Експорт електроенергії, помісячно, 2023-2025 рр., МВт·год
(дані ENTSO-E, візуалізація агентства ExPro)

За обсягом Україна залишається нетто-експортером; проте, за експертними оцінками, загальні витрати на імпорт суттєво перевищують експортні доходи.

Імпорт електроенергії у липні 2025 року збільшився на 24,7% порівняно з попереднім місяцем, досягнувши 257,7 тис. МВт·год. Поставки з Молдови скоротилися на 55%, а натомість зросли з інших напрямів, передусім зі Словаччини. Порівняно з липнем 2024 року, імпорт цього року втричі менший: минулого року енергосистема відновилася після російських ударів, а імпорту було недостатньо для покриття дефіциту, тому були застосовані масові відключення.

Імпорт електроенергії, помісячно, 2023-2025 рр., МВт·год
(дані ENTSO-E, візуалізація агентства ExPro)

Порівняння імпорту за червень та липень ( розрахунок на основі даних ENTSO-E )

Україна та Молдова зможуть збільшити експорт електроенергії до ЄС до 900 МВт.

ENTSO-E збільшила максимальну потужність експорту електроенергії з України та Молдови до країн ЄС до 900 МВт. Збільшення дійсне до 1 серпня і після цього переглядатиметься щомісяця. Попереднього разу дозволена експортна потужність була збільшена 1 травня 2025 року з 550 до 650 МВт. Однак, навіть за дозволеної потужності 650 МВт, системний оператор обмежував роботу електростанцій, що працюють на відновлюваних джерелах енергії, для балансування енергосистеми.

Енергетичний регулятор затвердив правила довгострокового розподілу доступу до транскордонних потужностей передачі електроенергії.

29 липня 2025 року Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила правила довгострокового розподілу транскордонних потужностей передачі електроенергії між Україною та Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Оператори систем передачі України, Словаччини, Угорщини та Румунії домовилися про впровадження середньострокового (щомісячного) спільного скоординованого розподілу потужностей для транскордонної передачі електроенергії на українській ділянці через електронну аукціонну платформу Joint Allocation Office (JAO). Аукціони нададуть можливість ефективніше використовувати відповідні транскордонні потужності передачі, мінімізувати або оптимізувати витрати на електроенергію, а також забезпечити гарантії та передбачуваність.

Наразі щорічні аукціони проводяться лише для двосторонньої торгівлі з Молдовою та для експорту до Польщі. Щомісячні аукціони відбуваються для двосторонньої торгівлі з Молдовою та Румунією, а також для експорту до Польщі.

Очікується, що ці аукціони розпочнуться на початку грудня. Однак, у разі нових ворожих атак по енергосистемі та можливих дефіцитів, не виключеною є затримка у їх запуску. Системні оператори сусідніх європейських країн наразі не готові дозволяти початок річних аукціонів на доступ до міждержавного перетину.

Борги та неплатежі

Борг Укренерго перед «Гарантованим покупцем» становив 15,3 млрд гривень.

Станом на кінець 2 кварталу 2025 року борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з підтримки ВДЕ зменшився до 15,3 млрд гривень. На кінець першого кварталу 2025 року борг НЕК «Укренерго» за послуги з ВДЕ складав 15,5 млрд гривень. Рівень розрахунків за вироблену електроенергію наступний: 65,5% за електроенергію вироблену у 2022 році, 99,2% за 2023 рік, 89,2% за 2024 рік та 90,1% за 2025 рік.

У першому півріччі 2025 року борг перед “Укренерго” на балансуючому ринку зріс на 10%.

У першому півріччі 2025 року борг учасників балансуючого ринку перед Укренерго зріс на 10%, досягнувши 38,3 млрд гривень. Тим часом борг Укренерго перед учасниками балансуючого ринку зменшився на 11% за шість місяців, склавши 14,9 млн гривень.

• Пік заборгованості інших компаній перед Укренерго на балансуючому ринку припав на травень, досягнувши 38,5 млрд гривень. Протягом останніх кількох місяців сума стабільно перевищує 38 млрд гривень.
• З січня 2025 року борг Укренерго перед іншими компаніями стабільно зменшувався до квітня, досягнувши 13,7 млрд гривень. Після цього показник знову почав зростати.

Деякі державні підприємства генерують значну частку цих боргів. Ці підприємства, як-от водоканали, заборонено відключати через несплату. Однак тарифи на водопостачання не покривають усіх витрат.

Прайс-кепи

НКРЕКП підвищила граничні ціни на ринку електроенергії для вечірніх годин.

25 липня НКРЕКП проголосувала за підвищення максимальних цін на ринку електроенергії з 17:00 до 23:00, починаючи з 31 липня 2025 року. Прайс-кепи на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку були підвищені з 9 000 грн/МВт·год до 15 000,00 грн/МВт·год, а на балансуючому ринку — з 10 000 грн/МВт·год до 16 000 грн/МВт·год.

Найімовірніше, цей крок було зроблено для запобігання відключенням електроенергії у серпні на випадок, якщо ціни на електроенергію в Європі досягнуть рекордно високих рівнів, а обмеження цін зроблять імпорт електроенергії для комерційних потреб невигідним. Зростання цін у Європі є типовим для спекотних періодів, коли скорочується продуктивність АЕС та зростає частка газової генерації. Існувало побоювання, що ціни можуть вирости до такого рівня, за якого прайс-кепи унеможливлять комерційний імпорт електроенергії, а Україна залежна від імпорту електроенергії у вечірні години.

Наразі немає підстав вважати, що переглянуті обмеження цін негайно та суттєво вплинуть на ціни. У липні погодинні ринкові ціни лише кілька разів досягали прайс-кепів. З моменту підвищення цінових обмежень, у наступні дні погодинна ціна лише кілька разів дещо перевищувала попередні цінові обмеження.

Інші новини та події

НКРЕКП запускає систему моніторингу підключень до мереж .

Енергорегулятор запровадив систему моніторингу послуг, пов’язаних з підключенням до електричних мереж. Ця нова система призначена для автоматичного збору, відстеження та узагальнення інформації про те, як оператори систем розподілу надають послуги з підключення; швидкого виявлення, реагування та запобігання потенційним порушенням; забезпечення дотримання термінів; а також запобігання маніпуляціям даними. Впровадження системи почалося 1 серпня 2025 року. Очікується, що цей крок покращить якість підключення до мережі, що є одним із показників інвестиційної привабливості.

Ринок газу

Баланс природного газу

У липні щоденне споживання природного газу коливалося в діапазоні 22-26 мільйонів кубічних метрів. Імпорт становив в середньому 27 мільйонів кубічних метрів на день. Це дозволило щодня закачувати від 51,3-58,7 мільйона кубометрів у сховища. У разі збереження таких темпів закачування газу можна буде досягти цільового показника у близько 13 млрд кубічних метрів до листопада. Водночас, основним викликом для закачування газу у сховище є пошук коштів для оплати його імпорту.

Імпорт та зберігання газу

Імпорт природного газу до України в липні досяг найвищого рівня за майже два роки – 833 мільйони кубічних метрів.

Імпорт природного газу до України в липні досяг найвищого рівня за майже два роки з вересня 2023 року, склавши 833 мільйони кубічних метрів – в 1,5 разів більше ніж у червні 2025 року та у 16 разів більше ніж у липні 2024 року. Майже весь імпортований газ – 774 мільйони кубічних метрів – відправлений на зберігання в режимі митного складу. Крім того, близько 59 мільйонів кубічних метрів (7% від усього імпортованого газу) було імпортовано безпосередньо в газотранспортну систему.

У липні понад 90% усього імпорту було імпортовано Нафтогазом, тоді як решту газу імпортували приватні компанії. Найбільший обсяг імпорту газу в липні надійшов з Угорщини – 300 мільйонів кубічних метрів (36% від усього імпорту); 268 мільйонів кубічних метрів (32,2%) – зі Словаччини; 260 мільйонів кубічних метрів (31,2%) – з Польщі; та 5,1 мільйона кубічних метрів (0,6%) – з Трансбалканських маршрутів. Більшість газу з Трансбалканського маршруту надходила з Греції. Приватні компанії імпортували газ цим маршрутом.

Нафтогаз залучив додаткові кредити в Україні для закупівлі газу.

Нафтогаз домовився про отримання двох кредитів на суму 4,7 млрд гривень кожен від ПриватБанку та УкрГазБанку, обидва з яких належать державі. За поточних європейських цін на природний газ у близько 400 доларів за тисячу кубічних метрів, кредит може забезпечити закупівлю приблизно 0,560 мільярда кубічних метрів. Ця сума дозволяє Нафтогазу імпортувати газ за липневими цінами протягом приблизно 20-25 днів у серпні.

Раніше Нафтогаз заручився кредитами на суму 800 мільйонів євро від ЄБРР та ЄІБ під час конференції з питань відновлення в Римі. Нафтогаз ще не отримав цих коштів і взяв кредити в українських банках для забезпечення безперебійного імпорту газу. Однак, Нафтогаз і раніше обговорював можливість отримання кредитів з цими банками.

Нафтогаз підписав чергову угоду з польською ORLEN на постачання американського зрідженого природного газу (ЗПГ).

Нафтогаз та польська ORLEN підписали чергову угоду про постачання додаткових 140 мільйонів кубічних метрів природного газу зі США, який буде доставлено до України. Це вже четвертий контракт між компаніями у 2025 році. Загалом, готуючись до опалювального сезону, Нафтогаз законтрактував 440 мільйонів кубічних метрів газу через ORLEN. Газ буде постачатися зі США, регазифікуватися на терміналі у Свіноуйсті (Польща) або Клайпеді (Литва) та транспортуватися до України через польську газотранспортну систему.

«Нафтогаз» та SOCAR Energy підписали угоду про постачання азербайджанського газу.

24 липня “Нафтогаз” та SOCAR Energy Ukraine, українська дочірня компанія азербайджанської SOCAR, підписали свою першу угоду про купівлю азербайджанського газу. Природний газ постачатиметься через Трансбалканський коридор за маршрутом Болгарія-Румунія-Україна. Обсяги поставок газу невеликі, оскільки це переважно тестові постачання, і вони не відіграватимуть суттєвої ролі в диверсифікації поставок газу. Наразі сумнівно, що у найближчому часі Азербайджан зможе суттєво наростити поставки до України, адже увесь газ, який видобувається в країні законтрактований покупцями, щзокрема із країн ЄС.

Інші новини та події

Результати Конференції з відновлення України 2025 року.

10-11 липня у Римі відбулася четверта Конференція з відновлення України. Енергетика була одним із ключових секторів у фокусі уваги. Міністерство енергетики повідомляло про досягнення фінансових угод в енергетичному секторі на суму понад 1,2 мільярда євро. Країни-донори додатково внесуть 240 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики, які будуть використані для закупівлі обладнання та відновлення критичної інфраструктури після ворожих ударів.

Міністерство енергетики України разом з українськими державними та приватними енергетичними компаніями підписало понад 30 угод, меморандумів та спільних заяв з міжнародними партнерами, спрямованих на  зміцнення енергетичної безпеки України та пришвидшення післявоєнної відбудови.

Європейська Комісія виділить новий пакет у розмірі 2,3 мільярда євро на підтримку зусиль України з відновлення та реконструкції. Ця сума включає 600 мільйонів євро на масштабні проекти приватного сектору в ключових секторах, таких як енергетика, транспорт та виробництво.

ЄБРР та Європейська комісія домовилися про запуск механізму зниження інвестиційних ризиків у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) в Україні.

Запуск Механізму зниження інвестиційних ризиків у відновлювану енергетику України (URMM) здатен забезпечити 1,5 мільярда євро інвестицій у 1 ГВт нових потужностей відновлюваної енергетики. Європейський Союз вже схвалив 180 мільйонів євро для підтримки механізму в рамках Інвестиційної програми для України (UIF), а Нідерланди планують надати 12 мільйонів євро грантів. Механізм вирішить одну із головних проблем розвитку ВДЕ під час воєнного часу — ризик гарантованих закупівель електроенергії. Механізм гарантує мінімальну ціну на електроенергію для кожного приватного проекту, що дає банкам впевненість у фінансуванні нових генеруючих потужностей у критичний для країни період, пояснили у відомстві.

Енергетичне співтовариство погодилося допомогти зменшити ризики для учасників спеціальних аукціонів на допоміжні послуги ринку електроенергії.

Україна та Секретаріат Енергетичного Співтовариства розроблять механізм зниження ризиків для учасників довгострокових спеціальних аукціонів на надання допоміжних послуг. Цілі цього механізму зниження ризиків включають підтримку своєчасної реалізації проектів, які виграють спеціальні аукціони Укренерго на допоміжні послуги, зниження конкретних проектних ризиків, таких як пошкодження інфраструктури внаслідок бойових дій, та надання фінансової підтримки або вивільнення капіталу для інвесторів, які беруть участь у спеціальних аукціонах Укренерго. Очікується, що механізм зниження інвестиційних ризиків буде впроваджено в рамках діяльності Фонду підтримки енергетики України, яким керує Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

Українські енергетичні компанії підписали меморандуми про взаєморозуміння та угоди.

• Нафтогаз уклав угоди з ЄБРР та ЄІБ щодо кредитів на закупівлю газу на зиму.
• Нафтогаз та Baker Hughes підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства.
• «Укренерго» та Siemens досягли угоди про постачання високовольтного обладнання, що фінансується грантовими коштами KfW, на суму 5 мільйонів євро.
• «Укренерго» та італійський виробник систем натягу повітряних ліній OMAC підписали Меморандум про співпрацю, згідно з яким OMAC надаватиме допоміжні деталі для систем натягу повітряних ліній як гуманітарну допомогу.
• «Укренерго» та італійський оператор електропередачі Terna SpA підписали меморандум про взаєморозуміння щодо зміцнення співпраці з конкретними зобов’язаннями.
• Оператор ГТС України та італійський оператор ГТС Snam SpA підписали Меморандум про взаєморозуміння для посилення енергетичної безпеки Європи та підтримки рішень у сфері сталого розвитку енергетики. Він зосереджений на аналізі транспортування СПГ та трубопровідного газу між Україною та Італією з використанням українських сховищ. Меморандум також має на меті створити платформу для обслуговування мережі та дослідницьку платформу для транспортування відновлюваних газів, таких як біометан та водень, враховуючи необхідні регуляторні, технічні та організаційні вимоги.
• «Укрнафта» та ЄБРР досягли угоди про будівництво когенераційної електростанції комбінованого циклу в Дніпропетровській області України, загальною очікуваною потужністю до 250 МВт. Інвестиції становлять 160 мільйонів євро.
• «ГалНафтогаз» , Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та ЄБРР підписали угоду про попереднє фінансування (листи-мандати) для підтримки розробки, будівництва та експлуатації вітрової електростанції потужністю до 189 МВт у Західній Україні; 120 мільйонів євро.
• «Укргідроенерго» та ЄІБ підписали контракт на фінансування стабільності та відновлення на суму 120 мільйонів євро.
• «УкрГідроЕнерго» та Voith Hydro GmbH & Co KG (Німеччина) підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розробки програми навчання та перепідготовки працівників гідроенергетичного сектору.
• «УкрГідроЕнерго» та італійська компанія Webuild SpA підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у проектуванні насосної станції на Дністровській гідроелектростанції.

Борг домогосподарств за опалення та гаряче водопостачання протягом року зріс на понад 2 млрд гривень.

На початку літа борг домогосподарств за опалення та гаряче водопостачання сягнув 33,9 млрд гривень, що на 2,2 млрд гривень (або на 6,9%) більше, ніж роком раніше. Найбільша частка — 60,6% від загального боргу за опалення та гаряче водопостачання — припадає на Харківську, Київську та Дніпропетровську області.

Акціонери Укрнафти затвердили новий Статут компанії

Акціонери «Укрнафти» – НАК «Нафтогаз України» та Міністерство оборони України змінили тип та назву компанії, а також затвердили нову редакцію Статуту. Тепер офіційна назва компанії – АТ «Укрнафта», тоді як раніше вона була ПАТ «Укрнафта».

Зміни до статуту, зокрема, передбачають зміни в управлінні.

• Перехід від єдиного виконавчого директора (директора) до колегіальної ради.
• Встановлено чіткий розподіл повноважень між органами управління (загальними зборами акціонерів, наглядовою радою та правлінням).
• Функції та роль Наглядової ради для задоволення потреб незалежного нагляду були розширені.