Дайджести • 13 Травня 2025
13 Травня 2025
Опубліковано
У квітні енергосистема працювала у відносно нормальному режимі. Тепла погода знизила попит на електроенергію, що зменшило потребу в імпорті електроенергії. Водночас, через профіцити протягом денних годин, системний оператор обмежив виробництво сонячної енергії.
Поєднання цих факторів сприяло зменшенню імпорту та зростанню експорту електроенергії. Електроенергія експортувалась переважно в денні години, коли виробництво сонячної енергії є високим. Додатково два атомні енергоблоки були поступово виведені з експлуатації для технічного обслуговування, залишивши п’ять робочими та підключеними до мережі до кінця місяця. Виробництво електроенергії було низьким через низьке водопілля: скорочення виробництва на ГЕС склало більш ніж удвічі нижче порівняно з квітнем 2024 року. У свою чергу, теплові електростанції збільшили виробництво, щоб покрити дефіцит. Ці фактори зрештою визначили збільшення обсягів імпорту в години пік наприкінці місяця, хоча імпорт залишався відносно низьким.
Щоденні обсяги імпорту електроенергії за країнами походження у квітні
(діаграма базується на даних ENTSO-E ; візуалізація власна)
У квітні 2025 року імпорт електроенергії до України скоротився на 31% порівняно з
березнем, склавши 187 тис. МВт·год. Угорщина була основним постачальником, забезпечивши 44%, тоді як на Словаччину та Польщу припало по 18%. Найвищий рівень імпорту було зафіксовано 11 квітня – понад 20 тис. МВт·год, але після 20 квітня обсяг електроенергії, отриманої з-за кордону, різко скоротився.
Помісячний імпорт електроенергії, 2023-2025 рр., МВт·год
(дані ENTSO-E, візуалізація агентства ExPro)
У квітні 2025 року експорт електроенергії майже подвоївся порівняно з березнем, перевищивши 150 тис. МВт·год. Піковий період експорту припав на 22–25 квітня, коли загалом було експортовано понад 11 тис. МВт·год. Найбільшу частку отримала Угорщина (38%), за нею слідує Молдова (35%).
Помісячний експорт електроенергії, 2023-2025 рр., МВт·год
(дані ENTSO-E, візуалізація агентства ExPro)
Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії збільшила максимально дозволену потужність для експорту електроенергії з України та Молдови до країн ЄС на 100 МВт до 650 МВт. Збільшення набуло чинності з 1 травня 2025 року.
Водночас, українська енергосистема має значно більший потенціал для експорту електроенергії в світлий час доби, оскільки обмеження виробництва з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) все ж застосовуються. Тому це не матиме суттєвого впливу на економіку українських енергокомпаній та енергетичний сектор загалом. Хоча загалом цей крок важливий у поступовій інтеграції української енергосистеми до європейської
НЕК «Укренерго» досягла угоди щодо умов операції з управління боргом за зеленими облігаціями сталого розвитку, гарантованими державою, на суму 825 млн доларів США за ставкою 6,875% річних та терміном погашення у 2028 році зі спеціальною групою власників облігацій, які представляють приблизно 40% від загальної номінальної вартості непогашених облігацій, та власниками облігацій поза спеціальною групою, які представляють понад 45% від загальної номінальної вартості непогашених облігацій.
Операція з управління боргом, яку очікується завершити на початку липня 2025 року, включатиме пропозицію власникам облігацій взяти участь у пропозиції викупу та/або пропозиції обміну на нові боргові цінні папери Укренерго.
Пропозиції викупу
Пропозиції обміну
Оператор системи передачі «Укренерго» скоротив свою заборгованість перед учасниками балансуючого ринку до 13,7 млрд гривень. Загалом, заборгованість «Укренерго» перед цими учасниками зменшилася на 25% з початку 2025 року.
Водночас, борг учасників ринку перед Укренерго продовжує зростати. Станом на кінець березня загальна сума сягнула майже 37,5 млрд гривень, встановивши рекордний рівень. З початку року борг зріс на 6,6%.
Борги на балансуючому ринку залишають однією з основних перешкод притоку інвестицій у нову об’єкти генерації електроенергії, незважаючи на дефіцит потужностей в енергосистемі.
Віце-прем’єр-міністр Болгарії та лідер Болгарської соціалістичної партії Атанас Зафіров повідомив, що країна не продаватиме Україні два ядерні реактори з болгарської АЕС “Белене”. Він наголосив, що це колективне рішення, назвавши реактори ключовими для енергетичної безпеки та економічної незалежності Болгарії. Зафіров заявив, що ядерна енергетика є надійним, економічно ефективним та передбачуваним джерелом енергії. Він стверджувє, що Болгарія має як інфраструктуру, так і досвід для розвитку цього сектору всередині країни, і що продаж реакторів був би помилкою. Віце-прем’єр-міністр наголосив, що всі партнери по коаліції підтримали рішення не продавати обладнання. Ця зміна, серед інших факторів, зумовлена змінами в політичному ландшафті країни. Голосування в парламенті ще не відбулося.
Європейська комісія виступила проти встановлення цих реакторів. Деякі болгарські політики, ймовірно, сподіваються на теплі стосунки з Росією та зміну позицію Комісії щодо запуску цих реакторів. Крім того, це також може бути спробою збільшити ціну угода, яка зараз становить 600 мільйонів євро.
Відмова Болгарії продати Україні обладнання для атомних станцій потужністю 2 ГВт підкреслює необхідність для країни посилення своїх енергетичних потужностей за допомогою технологій, які можна розгортати швидко та економічно вигідно. Окремим пріоритетом сьогодні мають бути системи накопичення електроенергії, включаючи технології power-to-gas/gas-to-power. Це, принаймні, допоможе згладити падіння цін на ринку в денні години влітку, спричинене бумом сонячної генерації. Також необхідно розвивати проекти вітрової генерації, які є менш стохастичними в сезонному плані порівняно з сонячною. У нинішніх умовах важливо максимально використати
потенціал вугільної енергетики шляхом реконструкції теплових електростанцій. Якщо вугільна генерація буде втрачена сьогодні, виникне ще одна проблема: що робити з шахтами та всіма, хто зайнятий у вугільній промисловості.
«Нафтогаз» повідомив , що вже відновив половину потужностей з видобутку газу, втрачених через російські атаки у лютому. Реальні масштаби падіння видобутку газу не розголошуються.
Відновлення видобутку газу не допоможе уникнути імпорту газу. До початку листопада має бути імпортовано щонайменше 4,5 млрд куб. м газу.
Україна офіційно розпочала сезон закачування природного газу в підземні сховища 17 квітня 2025 року.
17 квітня до підземних сховищ було закачано 2,1 млн куб. м природного газу, тоді як відбір склав лише 0,5 млн куб. м, що свідчить про початок сезону закачування газу. У наступні дні обсяг закачування газу зріс до 5,3 млн куб. м, 19 квітня. До кінця місяця закачування зросло до 35 млн куб. м на добу.
У квітні 2025 року Україна закачала 258 мільйонів кубічних метрів природного газу до підземних газосховищ.
Цьогорічний сезон видобутку газу з підземних сховищ тривав 167 днів – з 1 листопада 2024 року по 16 квітня 2025 року, і став на 22 дні довшим, ніж минулого року. Зі сховищ було відібрано майже 7,56 млрд куб. м газу, що на 13% менше, ніж під час минулорічного сезону відбору – 8,65 млрд куб. м (цей обсяг включає реекспорт газу з митного складу). Аналогічно, для проходження наступної зими необхідно закачати у сховища до 8 мільярдів кубометрів газу.
З початку року «Нафтогаз» законтрактував 1,5 мільярда кубічних метрів газу: 800 мільйонів кубічних метрів було терміново імпортовано на початку року, 400 мільйонів кубічних метрів надійдуть до України в рамках підготовки до наступної зими, а ще 300 мільйонів кубічних метрів СПГ «Нафтогаз» придбав у польської компанії ORLEN. (Газ буде постачатися зі США, регазифікуватися на терміналі у Свіноуйстьї (Польща) та транспортуватися до України через польську газотранспортну систему).
Протягом першого кварталу Нафтогаз залучив близько 430 млн євро від різних установ. Це включає 270 млн євро від ЄБРР (кредит гарантований державою) та грант у розмірі 140 млн євро від уряду Королівства Норвегія, наданий через фонд NORAD. Нафтогаз планує витратити кошти на закупівлю 1 млрд куб. м імпортованого природного газу.
Компанія також веде переговори з урядом та міжнародними фінансовими установами щодо забезпечення фінансування в розмірі 1 мільярда євро для придбання понад 2 мільярдів кубічних метрів газу.
Однак, Нафтогазу все ще потрібно зібрати кошти для закупівлі додаткового газу, оскільки він планує імпортувати щонайменше 4,6 млрд куб. м до листопада.
Як повідомляють іноземні ЗМІ, російський суд збільшив фінансовий штраф для українського “Нафтогазу” з приблизно 150 мільйонів доларів до 1,3 мільярда доларів у зв’язку з його позовом до міжнародного арбітражу щодо вирішення спору щодо транзиту газу з “Газпромом”. Минулого року обласний суд Санкт-Петербурга наклав на “Нафтогаз” штраф.
Це стосується ситуації у травні 2022 року, коли Україна припинила транзит газу через вимірювальну станцію Сохранівка, посилаючись на «форс-мажор». На той час «Газпром» припинив платежі за транзит через Сохранівку, оскільки «Нафтогаз» розпочав міжнародний арбітраж.
Паризький суд визнав та надав дозвіл на виконання (екзекватуру) рішення Гаазького арбітражу щодо відшкодування збитків, завданих незаконною експропріацією активів Групи Нафтогаз у Криму на суму 5 мільярдів доларів. У рамках цього процесу Нафтогаз вже зареєстрував обтяження на кілька активів, що належать російській державі та розташовані у Франції, загальною вартістю понад 120 мільйонів євро.
Нафтогаз продовжить постачати природний газ побутовим споживачам України за незмінною ціною 7,96 гривні за кубічний метр.
З огляду на значну потребу в імпортному газі після російських атак по українських газовидобувних об’єктах, Нафтогазу доведеться витрачати кошти на імпорт дорогого газу та його продаж за нижчими цінами, що призведе до додаткових збитків. Це виправдовує перегляд цін на газ для населення, оскільки вони не переглядались з
моменту широкомасштабного вторгнення та кардинально не змінювалися протягом багатьох років до цього. Однак уряд, ймовірно, намагається не змінювати ціну, вважаючи це соціально чутливим питанням.
Ціни на пальне в Україні зросли в середньому на 9,9% у березні 2025 року порівняно з березнем 2024 року. Темпи зростання цін на пальне прискорилися до 9,9% у річному обчисленні у березні, порівняно з 4,8% у річному обчисленні у грудні 2024 року, згідно з розрахунками Національного банку України.
Це зростання було зумовлене черговим етапом підвищення акцизів та високою волатильністю цін на світових товарних ринках. Ослаблення гривні відносно обмінного курсу євро у березні посилило тиск на зростання цін на паливо.
Україна збільшила експорт біоетанолу у січні-березні 2025 року на 180,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 39 000 тон. За результатами березня, експорт біоетанолу з України зменшився на 9,1% порівняно з лютим, склавши 14,4 тис. тон. Весь обсяг складав неденатурований біоетанол. У лютому українські компанії продали рекордно високі обсяги етанолу за кордон, що пов’язано з дефіцитом поставок у січні.
25 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль та директор-розпорядник Світового банку Анна Б’єрде підписали угоду про надання фінансової підтримки енергетичній системі України. Світовий банк виділить 70 мільйонів доларів на системи накопичення енергії для «Укргідроенерго».
Наглядова рада НАК «Нафтогаз України» обрала Сергія Корецького новим головою правління НАК «Нафтогаз України». Рішення було прийнято на засіданні наглядової ради 28 квітня. Він розпочинає роботу з 14 травня.
Національний банк України (НБУ) переглянув свою оцінку дефіциту електроенергії в Україні з 4% до 3% цього року та з 2% до 1% наступного року завдяки швидким ремонтам та розвитку розподіленої генерації.
Швидкий ремонт маневрової генерації та енергетичної інфраструктури, а також розвиток розподіленої генерації електроенергії та потужностей ВДЕ, на тлі підтримки стабільного імпорту електроенергії, дозволяє точніше оцінити дефіцит електроенергії протягом прогнозованого горизонту. За даними НБУ, дефіцит майже зникне (1%) до 2027 року. Відповідно, у звіті зазначається, що вплив обмежень енергопостачання на зміни реального ВВП зменшиться, а річний імпорт електроенергії досягне приблизно 0,5 млрд доларів США з 2025 по 2027 рік.
Водночас, ця оцінка є надзвичайно актуальною, оскільки ситуація може змінитися, якщо відбудуться нові атаки на енергетичні об’єкти.
З 1 липня 2025 року в Україні впроваджуватимуться європейські підходи до визначення параметрів якості електропостачання, зокрема перехід на номінальну напругу 230/400 В.
Це ще один важливий крок у європейській інтеграції ринку електроенергії України.
Згідно з консолідованою звітністю компанії за 2024 рік, яку підтвердив незалежний аудитор KPMG, чистий консолідований прибуток Групи Нафтогаз за 2024 рік склав 37,9 млрд гривень. Порівняно з минулим роком, прибуток Нафтогазу зріс на 64%, або на 14,8 млрд гривень, з 23,1 млрд гривень у 2023 році до 37,9 млрд гривень у 2024 році.
Материнська компанія «Нафтогаз України» завершила рік із прибутком у 23,9 млрд гривень, а за результатами 2023 року було зафіксовано збиток у розмірі 0,8 млрд гривень.
Найбільший внесок у прибуток зробила компанія «УГВ», яка збільшила фінансовий результат до 20,9 млрд гривень.
Чистий прибуток НАЕК «Енергоатом» за 2024 рік склав 1,3 млрд гривень . Весь прибуток буде спрямовано на покриття збитків попередніх років, а дивіденди не виплачуватимуться. Уряд також підтвердив висновок незалежного аудитора.
У 2024 році НАЕК «Енергоатом» виробила 53 млрд кВт·год електроенергії, що на 2% більше, ніж обсяг виробництва у 2023 році, та на 12% більше, ніж у 2022 році. У 2024 році НАЕК «Енергоатом» спрямував 116,3 млрд гривень (без ПДВ) власних коштів, або 58% чистого доходу, на оплату ПСО, тобто на підтримку фіксованих тарифів на електроенергію для населення.
Військово - політичні
Дайджести
Військово - політичні
Дайджести
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати