1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):

Незважаючи на вплив низки геополітичних/зовнішніх та внутрішніх чинників, ситуація власне у воєнній сфері протягом звітного періоду принципових змін на зазнала та характеризується:

нанесенням агресором одного комбінованого та щоденних систематичних ракетно-авіаційних ударівпо об’єктах на всій території України;

наступальними діями наземних угруповань військ РФ переважно зі східного напрямку (продовжують мати незначний успіх на тактичному рівні) при одночасній відносній стабілізації обстановки оборонними діями СОУ;

бойовими діями ЗС РФ та ЗСУ в Курській області, частково в Сумській області (на прикордонних ділянках), спробами поширення бойових дій на територію Брянської області;

нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ).

Стосовно наземної складової – плани агресора загалом залишаються без змін. Противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію з метою захоплення нашої території, розгрому наших військ, просування в глибину, намагається повністю захопити Донецьку й Луганську області, а також частини Херсонської, Запорізької областей, створити буферну зону на території Харківської, Сумської, Чернігівської областей.

Оскільки всі сторони війни та їх союзники/партнери зацікавлені в отриманні максимально сприятливих переговорних позицій у воєнному відношенні, інтенсивність воєнних дій залишається високою.

Наразі відсутні підстави стверджувати про більш-менш значні досягнення у звітному періоді агресором воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України. Противник володіє певною тактичною ініціативою на окремих напрямках, яка супроводжуються його просуванням на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на Україну, зокрема, в зовнішньополітичній та інформаційній сфері, включаючи імітацію/затягування переговорів для виграшу часу

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері

2.1. Загальна обстановка

У рамках наведеногоагресор продовжує наступальні дії на 12-ти напрямках (включно з напрямком у Курській області).

Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки.

Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою.

Загалом поточна обстановка для обох сторін залишається складною без виникнення об’єктивних передумов у воєнному відношенні для корінного перелому на користь будь-якої зі сторін.

Продовжується тенденція застосування Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості мати важелі впливу в переговорних процесах.

2.2. Дії засобів повітряного нападу противника

Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Узагальнені відомості стосовно ударів та обстрілів:

Примітка: Інформацію по застосування БпЛА протягом 22.04.2025 надано з урахуванням розподілу атак в денний час доби та в ніч з 22.04.2025 на 23.04.2025.

Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер»/KN-23), морський («Онікс» та «Калібр») та  повітряний компоненти (Х-101, Х-59/69, Х-31П, КАБ, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші).

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів. Протягом звітного періоду середньодобова інтенсивність дій тактичної/армійської авіації складала 114 авіаударів, що відрізняється від попереднього періоду збільшенням на 10%. Інформація стосовно дальньої/стратегічної авіації противника, яка використовується для ударів по Україні, наведена в 3 розділі.

Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО:

продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільних об’єктах адміністративних центрів (в першу чергу стосовно м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Кривого Рогу, Дніпра, Запоріжжя), критичній та військовій інфраструктурі, зокрема з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення в контексті перспектив переговорів про припинення війни. Особливістю звітного періоду стало нанесення у  ніч з 23 на 24 квітня 2025 року комбінованого удару по Україні ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування, а також ударними БпЛА типу «Shahed» (питання розкрито нижче);

триває практично щодобово активне застосування БпЛА типу «Шахед» та інших дронів по цілях в глибині території держави,  через постійні повітряні тривоги це значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки, загалом інтенсивність застосування БпЛА залишається високою. Особливістю звітного періоду стало нанесення систематичних ударів БпЛА протягом денної частини доби, зокрема 22.04.2025;

за тиждень тактична авіація Повітряних Сил ЗСУ здійснила 160 літако-вильотів, зокрема, близько 50 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ; понад 90 – на винищувальне авіаційне прикриття (для порівняння — попереднього тижня здійснено 140 літако-вильотів, зокрема, близько 50 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ; понад 80 – на винищувальне авіаційне прикриття);

протягом тижня (з 21.04.25 по 27.04.25) протиповітряною обороною СОУ знищено 841 повітряну ціль: 31 крилату ракету Х-101/Х-55СМ; 7 балістичних ракет «Іскандер-М/KN-23»; 6 крилатих ракет «Калібр»; 4 керовані авіаційні ракети Х-59/69; 442 ударних БпЛА типу «Shahed»; 114 розвідувальних БпЛА; 237 БпЛА інших типів (для порівняння — попереднього тижня знищено 699 повітряних цілей: 3 крилаті ракети «Іскандер-К», 159 ударних БпЛА типу «Shahed»; 201 розвідувальний БпЛА; 336 БпЛА інших типів). Загалом протягом кількох тижнів спостерігається тенденція до зростання їхньої кількості.

У ніч на 24 квітня 2025 року (із 19.30 23 квітня) ЗС РФ здійснили комбінований удар по Україні ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування, а також ударними БпЛА типу «Shahed» та дронами інших типів. Основний напрямок удару —місто Київ, а також Харківщина, Дніпропетровщина, Житомирщина, Запоріжжя та Хмельниччина. Основною метою атаки на Київ на тлі підготовки до переговорів є створення додаткового тиску на військово-політичне керівництво нашої країни та населення держави.

Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил ЗС України виявлено та здійснено супровід 215 повітряних цілей противника:

11 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23 (райони пусків — Брянська, Воронезька, Курська обл.– РФ);

37 крилатих ракет Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС (район пусків — Саратовська обл.);

6 крилатих ракет «Іскандер-К» (район пусків — Донецька обл.);

12 крилатих ракет «Калібр» (із акваторії Чорного моря);

4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69 із літаків тактичної авіації (район пусків — Бєлгородська обл.);

145 ударних БпЛА «Shahed»/інших дронів різних типів (із районів Брянськ, Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ; Чауда – ТОТ Криму).

Заявлено про збиття 112 повітряних цілей:

7 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23;

31 крилатої ракети Х-101;

6 крилатих ракет «Калібр»;

4 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-69;

64 ударних БпЛА Shahed.

Крім того, 68 ворожих безпілотників — локаційно втрачені (без негативних наслідків).

У відбитті атаки участь брала авіація, зокрема пілоти винищувачів F-16 та «Mirage». На рахунку українських пілотів — десятки збитих повітряних цілей.

Нижче наведено візуалізацію дій противника від профільних моніторингових ресурсів:

Слід зазначити, що для атаки по Києву російські війська застосували північнокорейські ракети KN-23. Наразі противник вживає заходів для покращення точності влучання цих ракет, оскільки попередні версії КN-23 відрізнялися від «Іскандерів» меншою точністю. Ймовірно застосування противником ракет з КНДР свідчить про обмежену кількість у РФ власних ракет та/або бажання довести їхні запаси до виконання більш масштабних завдань та накопичення резервів.

Розвідка Великої Британії оприлюднила огляд, у якому проаналізувала останній комбінований удар РФ по Україні в ніч на четвер, 24 квітня. Для атаки були задіяні стратегічна авіація, бомбардувальники, кораблі Чорноморського флоту і наземні установки. «Атака такою комбінацією засобів майже напевно здійснювалась, щоб перевантажити систему ППО України. Повітряні сили України заявили про перехоплення 112 цілей, а також про придушення інших за допомогою засобів радіоелектронної боротьби», – йдеться в огляді. Основним засобом для масованих атак РФ залишаються крилаті ракети Х-101, а нещодавнє так зване 30-денне припинення вогню в енергетичній сфері дало змогу Росії поповнити свої запаси, які до цього використовували лише двічі з початку березня, вважають у розвідці. За оцінками розвідки, «відновлення запасів дає змогу стратегічній авіації перебувати в готовності до завдання подібних ударів практично без попередження, у зручний для Росії час, тоді як РФ продовжує проводити звичайні ударні операції».

Також експертне середовище звертає увагу на зміни характеру застосування засобів повітряного нападу РФ. Зокрема Росія змінила свою тактику ударів БпЛА «Shahed-136» по Україні, використовуючи більші формування БпЛА та їхні польоти на більшій висоті під час нещодавніх атак на великі міста. Наведене свідчить про активізацію зусиль РФ щодо подолання ППО України на тлі скорочення поставок ракет до систем ППО. За останні кілька тижнів БпЛА «Shahed-136» стали застосовуватися на висотах від 2 000 до 2 500 метрів, формуючи групи до 20 дронів для одночасних атак на великі адміністративні центри. Вибір цілей для ударів також свідчить не про їх виключно військову мету, а про бажання максимального впливу на настрої громадян держави щодо їхньої готовності продовжувати відсіч російській агресії. Зміна висоти ставить безпілотники за межі ефективної досяжності мобільних підрозділів протиповітряної оборони, оснащених зенітними кулеметами та ПЗРК.

З виходом на об’єкти атак БпЛА виконують круті пікірування до намічених цілей, досягаючи швидкості, яка також ускладнює їхнє перехоплення, часто змушуючи українську протиповітряну оборону покладатися на дорожчі та дефіцитні ракети-перехоплювачі від західних систем.

Відкриті джерела також звертають увагу на використання варіантів БпЛА «Shahed», оснащених оптичними системами. Ймовірно, ці безпілотники знімають результати ударів у режимі реального часу та потенційно націлені на рятувальників, які прибувають на місце попередніх атак.

Поставлені партнерами  засоби ППО в цілому довели свою ефективність у протидії ракетним загрозам, але постійне використання недорогих безпілотників продовжує залишатися викликом для СОУ.

Також повідомлялося, що у БпЛА типу «Shahed», який атакував Полтаву, виявили нову антену для захисту навігаційних сигналів. Ймовірно, у РФ з’явився ще один виробник антенних решіток «Комет». Нова конфігурація адаптивної антенної решітки отримала вісім антенних систем. Така антена забезпечує високий рівень придушення сигналу радіоелектронних систем (РЕБ) і може одночасно нейтралізувати декілька джерел перешкод. Таким чином, на українське нарощування засобів РЕБ росіяни відповідають посиленням технології боротьби з ними. Раніше у російських дронах вже помічали захист з 8-ми та навіть 16-ти елементами антен, проте вони мали іншу форму. На початку повномасштабної війни росіяни почали встановлювати на дрони антенні решітки, щоб захистити їх від придушення супутникового зв’язку. Спочатку вони мали 4 елементи антен, але потім дійшли до 8-ми, які почали ставити також на модулі планерування і корекції для авіаційних бомб. Виробник «Комет», компанія «ВНИИР-Прогресс», розташована у Чебоксарах та входить у групу компаній “АБС Электро”. Не виключено, що виробництво адаптивних решіток у новій конфігурації запустили на новому підприємстві. У березні цього року на одному з дронів виявили також китайську 16-ти елементну CRPA антену проти українських РЕБ.

Заслуговує також уваги інформація відкритих джерел про нові загрози від уламків збитих «Шахедів». Зазначається про випадок, коли через 4 години після збиття БпЛА сталося 4 неконтрольованих вибухи з інтервалом 10-30 хв. Фахівці вважають, що БпЛА був споряджений касетними боєприпасами та/або на дроні могли бути встановлені сейсмічні датчики.

Окрім «Шахедів», ЗС РФ останніми тижнями застосовують новий БпЛА «Бандероль». Це реактивний БпЛА (за іншими оцінками – баражуючий боєприпас), який має швидкість 400-500 км/год. Інформації про нього наразі обмежена. Удари «Бандеролями» були зафіксовані на Одещині і, ймовірно, в Харкові.

2.3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Чисельність об’єднаного угруповання військ (сил) противника складає близько 630 тис. військовослужбовців. На Курському напрямку до бойових дій залучено, за різними оцінками, близько 60 тисяч особового складу ЗС РФ (його чисельність постійно змінюється). На окупованих територія розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.

Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується незначним просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках.

Протягом тижня противник вів активні бойові дії на Курському, Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському та Новопавлівському напрямках. Загалом зберігається складна обстановка майже на всіх тактичних напрямках Донецького операційного району.

Протягом тижня зросла інтенсивність бойових дій з північного напрямку. Тривають інтенсивні бойові дії на Сумщині в районах поблизу державного кордону, а також на території РФ (Курська та Брянська області). Російські війська намагаються вибити СОУ з території Курщини та захопити прикордонні території Сумщини.

Генеральний штаб Збройних сил України заявляє, що повідомлення представників вищого командування Росії про нібито завершення бойових дій на території Курської області РФ не відповідають дійсності. «Оборонна операція Сил оборони України у визначених районах на Курщині триває. Оперативна обстановка складна, але наші підрозділи продовжують утримувати визначені позиції й виконують завдання за призначенням, при цьому завдають противнику ефективного вогневого ураження з усіх видів зброї, застосовують у тому числі тактику активної оборони», – зазначили у Генштабі.

Також за інформацією Державної прикордонної служби України, на Сумському напрямку ЗС РФ застосовують переважно тактику заходу малих штурмових груп на територію України. Це район, зокрема, населених пунктів Басівка та Журавка. Противник намагається поширити межі цієї зони на інші ділянки.

Загалом за оцінками експертів моніторингових джерел за тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 36 км² на ТОТ та 13 км²в Курській області. Зміни протягом тижня мали місце переважно на Курському, північно-донецькому, південно-донецькому та запорізькому напрямках. Водночас на північно-харківському та східно-харківському, запорізькому напрямках — переважно без змін (розподіл напрямків умовний і не повністю тотожний розподілу, який використовує ГШ ЗСУ). Наразі Покровський, Торецький та Новопавлівський напрямки продовжують бути найактивнішими.

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (станом на 08.00 28.04.2025) наведено у додатку 1.

Активність агресора в інформаційному та кіберпросторі залишається на попередньому рівні. За оцінками розвідувальних органів України, триває інформаційна кампанія проти України та її партнерів.

Служба зовнішньої розвідки України акцентує увагу на оновленні інструментів російської інформаційної агресії проти нашої держави. Наразі РФ менше покладається на телеканали чи відкриту пропаганду. Вона вибудувала багаторівневу систему: «партизанські» медіа без ідентифікації, телеграм-канали, багатомовні платформи на кшталт International Reporters, псевдоаналітичні центри, підставні інфлюенсери. Усе це працює під прикриттям «альтернативних джерел правди», що по факту є ретрансляторами кремлівських наративів. Активність РФ супроводжується високим рівнем координації між державними медіа, проросійськими міжнародними майданчиками та умовно нейтральними іноземними ресурсами, що забезпечують легітимізацію ключових дезінформаційних меседжів у глобальному інформаційному просторі. За даними СЗР України, Кремль значно наростив інвестиції в інформаційну агресію, розглядаючи її як ключовий інструмент війни. Загалом поточні інформаційні операції РФ мають системний та багатоешелонований характер. Основними напрямами є дискредитація військово-політичного керівництва України, делегітимізація Збройних Сил, просування образу України як «перешкоди до миру» та підрив довіри до західної підтримки. Наразі просування російською стороною образу України як перешкоди до миру стає домінантним інформаційним вектором, який на сьогодні витіснив класичний наратив про «мир на умовах РФ».

Згідно матеріалів видання «Bloomberg» українська кібербезпека певним чином ослабла після призупинення допомоги зі сторони США. Профільні контракти України та США були анульовані або призупинені. За словами джерел видання, США допомогли Україні протистояти російським спробам диверсій на електростанціях і проникнення в урядові структури. Водночас не були доставлені сплановані поставки комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, призначеного для гарантування захисту української інфраструктури. За останні п’ять років лише Агентство США з міжнародного розвитку виділило понад 200 мільйонів доларів на допомогу Україні у сфері кібербезпеки. Агентство національної безпеки та Кіберкомандування ЗС США також надавали профільну допомогу. Американська допомога у сфері кібербезпеки включала в себе підтримку фахівців, навчання, обладнання та програмне забезпечення для організацій по всій Україні, в тому числі для десятків урядових установ і відомств, а також для ключових постачальників газу та електроенергії, національного банку і ядерних об’єктів. Гранти USAID фінансували кілька ініціатив з кібербезпеки в Україні, деякі з яких були схвалені за часів першої адміністрації Трампа, включаючи зусилля із захисту виборчої інфраструктури країни та її дипломатичних мереж зв’язку. Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року USAID збільшило фінансування проєктів з кібербезпеки, оскільки російські хакери активізували свої спроби саботувати українські комп’ютерні мережі.

Водночас має місце продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Наразі тенденція щодо їх кількості та способів виконання залишається загалом без змін.

Після низки спеціальних заходів минулого тижня щодо знешкодження представників російських ЗС та ВПК на території Росії зростає ймовірність проведення спецслужбами та розвідувальними органами РФ спеціальних операцій аналогічної спрямованості у відношенні до  представників влади, СОУ та ОПК України, зокрема, тих, хто має медійну активність.

2.4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Зокрема 23 квітня ударні дрони атакували територію особливої економічної зони «Алабуга» у Татарстані, де розташований завод із виробництва «Шахедів», на відстані понад 1000 км від держкордону України. Виробнича потужність підприємства — близько 300 різних БпЛА на добу. Підтверджено влучання та вибухи в районі цілі, зокрема пошкодження цеху фінального складання БпЛА.

Також для противника стало чутливим фактичне знищення в результаті пожежі 51-го арсеналу ГРАУ біля н.п. Киржач, на якому зберігали більше 100 тисяч тонн боєприпасів — артснаряди, ракети для РСЗВ, ЗРК і тактичні ракети «Точка-У».

3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень/короткострокову перспективу

3.1. Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на публічну риторику про нібито готовість до переговорів та їх імітацію, продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та припинення/зменшення рівня безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті.

Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках.

Протягом наступного тижня та в найближчій перспективі:

Заяви РФ щодо «припинення вогню» під час святкування 9 травня та інші аналогічні «ініціативи» не мають вводити в оману, оскільки російська сторона демонструє стійку практику їх недотримання та використовує паузи з метою накопичення ресурсів для подальшої активізації воєнних дій.

Прогнозується продовження дій засобів повітряного нападу у форматі групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник має достатній ресурс для нового комбінованого ракетно-авіаційного удару, його нанесення залежить від прийняття відповідного політичного рішення.

З високою ймовірністю ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії за ключовими напрямками на лінії бойового зіткнення. У Курській області та на суміжних територіях  продовжаться спроби противника розгромити угруповання СОУ (у т.ч. шляхом оточення наших військ через прикордонні території України). Залишаються актуальними наміри противника створити буферну зону на території Чернігівської, Сумської та Харківської областей на глибину приблизно 20 км., а при сприятливих умовах – розширити її на ще більшу глибину. Також, користуючись недавнім «перемир’ям», ворог перекинув із Криму в Запорізьку область додаткові сили. Відповідно, Сили оборони очікують активізації штурмових дій російських військ по всій лінії фронту півдня.

3.2. Стан готовності носіїв високоточної зброї середньої та великої дальності:

Рівень загрози:

Прогнозується продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною тактики їх нанесення).

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує їх спорядження та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет.

За інформацією моніторингових ресурсів, загальна кількість літаків поблизу України станом на ранок 26.04.2025 становила орієнтовно18 одиниць:

АБ «Оленья» – 10 Ту-95МС.

АБ «Енгельс-2» – 2 Ту-95МС.

АБ «Енгельс-2» – 4 Ту-160.

АБ «Дягилево» – 2 Ту-95МС.

Також станом на 26.04 було відомо про спорядження КРПБ щонайменше 3 Ту-95МС (перебували на АБ «Оленья»).

Водночас протягом 26.04.2025 було здійснено переліт п’яти Ту-95МС на авіабазу «Біла», Іркутська обл. Станом на ранок 27.04.2025 на авіабазі «Біла» перебувало сім Ту-95МС та п’ять Ту-160. Наведений захід, ймовірно, було виконано з метою виведення літаків з-під можливих ударів СОУ.

Дислокація літаків між аеродромами та рівень їх операційної готовності постійно змінюється. В межах аеродромів Ту-95МС/Ту-160 продовжують змінювати місце розташування кожних ~5 годин.

Очікується продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.

Стосовно морської компоненти:

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» — без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені: 2 фрегати проєкту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон”  (по 8 КР) та  “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човни проєкту 636.3. Кораблі, як правило, виходять за межі місця базування для виведення їх з-під удару або безпосередньо перед пуском КРМБ «Калібр». Станом на ранок 28.04.2025 у Чорному морі знаходився один носій з шести крилатими ракетами «Калібр» (ймовірно виконує завдання охорони та оборони пункту базування).

 У відкритих джерелах поширюється інформація про дообладнання російської стороною підводних човнів проєкту 636.3, в результаті чого їх спроможність щодо нанесення ударів КРМБ типу «Калібр» збільшилася з 4 до 6. Водночас підстави для підтвердження або спростування зазначеного наразі відсутні.

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:

Рівень загрози — без змін.

3.3. Висновки:

Загалом передумов для зменшення ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання існуючих темпів їхнього виробництва.

Ефективні удари СОУ по об’єктах на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля, зменшення запасів ракет/боєприпасів до окремих засобів ППО об’єктивно збільшують ймовірність нових комплексних ударів та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.

Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами, ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59/Х-69, БпЛА типу «Шахед» зі збільшенням кількості ударних засобів та намаганнями охопити максимально територію України.

4. Питання оборони України, середньо- та довгострокові оцінки та прогнози продовження/закінчення війни

4.1. Переговори стосовно продовження/закінчення війни

У звітному періоді в медіа поширювалися деталі позицій сторін переговорів відносно перспектив російсько-української війни. Через неприйнятність пропозицій зустріч американських, українських та європейських посадовців у Лондоні минулого тижня відбулася «на технічному рівні», переважно за напрямком припинення вогню. Одночасно у звітному періоді продовжувалися заходи тиску з боку США на військово-політичне керівництво України у відкритому (на рівні медіа та через дипломатичні канали) та закритому форматах.

Проводити аналіз значної кількості оприлюднених ініціатив (які не мають статусу офіційних документів, а є лише пропозиціями/проєктами) станом на кінець звітного періоду вбачається недоцільним, оскільки триває дискусія та уточнення позицій/намірів сторін.

Загальна ситуація станом на кінець звітного періоду:

Україна, США, європейські партнери демонструють стриманий оптимізм щодо подальших переговорів (з низкою застережень стосовно «червоних ліній» в питаннях територіальних поступок, обмежень оборонного потенціалу та співпраці України);

Керівництво РФ декларує згоду «на переговори з Україною без попередніх умов» (зі слів речника Кремля Д. Пєскова та інших посадовців) з одночасними звинуваченнями України в нібито «неготовності» до діалогу. Водночас російською стороною в черговий раз підкреслено, що імперативом для переговорів залишається міжнародне визнання російської юрисдикції стосовно Криму, Севастополя, так званих «ДНР», «ЛНР», а також Херсонщини та Запоріжжя. Наведене слід вважати основною перепоною для успішного вирішення проблеми припинення воєнних дій.

Загалом прямого впливу на характер поточних воєнних дій зазначені переговори(зустрічі, заяви) не мали. Водночас спостерігається затягування процесу досягнення перемир’я російською стороною на тлі активізації дій засобів повітряного нападу та наземних сил на більшості напрямків з метою створення додаткового тиску на керівництво та громадян держави, а також партнерів для прийняття умов РФ.

4.2. Дії держави-агресора

Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та спроби отримати підтримку від нового керівництва США, держава-агресор триматиме курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА.

У звітному періоді президент Росії Володимир Путін наказав внести радикальні зміни у воєнну стратегію Росії та пріоритети виробництва ВПК, включаючи прискорення розробки безпілотних систем, штучного інтелекту та лазерної зброї. Зазначене було оприлюднене під час засідання російської військово-промислової комісії на високому рівні 23 квітня, де було розглянуто напрямки розвитку ВПК та збройних сил РФ загалом.

В. Путін заявив, що російська оборонна промисловість працює на повну потужність, виконуючи майже всі минулорічні державні оборонні замовлення, а деякі цілі навіть перевищує. Згідно з даними, які навів президент, за минулий рік російським військовим було поставлено понад 4000 одиниць бронетехніки, включаючи танки та бронетранспортери, а також 180 літаків та вертольотів. Повідомляється, що підрозділи на передовій щодня отримують близько 4 000 FPV-дронів.

Попри ці поставки, В. Путін визнав, що Росія стикається зі стабільною нестачею безпілотників на полі бою.: «Наші військовослужбовці на передовій з нетерпінням чекають на ці безпілотники… Вони стали вирішальним фактором у сучасній війні».

В. Путін наголосив, що досвід, отриманий під час поточних військових операцій, є рушійною силою інновацій у російських військових технологіях: «Ми спостерігаємо реальні прориви у військовій техніці… Деякі розробки є унікальними і першими у своєму роді».

Російський президент доручив переглянути програми військової підготовки, наказавши оновити навчальні плани у військових академіях та інших ВВНЗ. Він також закликав до повного перегляду армійських польових посібників, від рівня взводу до корпусів і загальновійськових формувань, відображаючи «трансформаційні» зміни в тактиці на полі бою, зокрема зменшення ролі танкових штурмів і зростання використання безпілотників. Також повідомляється, що В.Путін доручив провести прогнозування характеру ведення війни на наступні п’ять, десять і п’ятнадцять років. Він також наголосив на важливості космічних активів, закликавши до завершення створення супутникового угруповання, здатного забезпечувати зашифрований зв’язок, розвідку та можливості раннього попередження в спірних умовах.  Щодо перспективних зразків ОВТ, пріоритет має розроблення роботизованих систем, безпілотних морських платформ і лазерних систем протиповітряної оборони. В перспективі, що лазерна зброя може стати основою російської протиповітряної оборони наступного покоління.

Незважаючи на демонстрацію оптимізму в заявах російської сторони, зокрема задеклароване перевиконання оборонного замовлення, В. Путін визнав незадовільний стан військово-промислового комплексу РФ, а також дефіцит БпЛА, особливо FPV-дронів, у російській армії. За його словами, на лінії бойового зіткнення надалі фіксують нестачу безпілотних систем. Крім того, сучасні засоби зв’язку, розвідки та радіоелектронної боротьби також не у повному обсязі забезпечують потреби російських окупаційних військ. За результатами наради В. Путін доручив прискорити розроблення та виготовлення технологічно складних систем озброєння, таких як роботизовані платформи, бойові лазери та безекіпажні морські катери, впровадити використання штучного інтелекту на полі бою та розширити використання супутникових технологій для управління військами в реальному часі для виконання бойових операцій із залученням автономних систем. Оголошені президентом РФ заходи підтверджують прагнення компенсувати втрати й дефіцит традиційного ОВТ інтенсивним розвитком високотехнологічних інструментів. Мета — посилити технологізацію війни для її застосування проти нашої держави.

За оцінками розвідувального органу Міністерства оборони Великої Британії, Росія продовжує вербувати іноземних найманців на війну проти України. Так, з квітня 2023 року до кінця травня 2024 року у Москві завербували понад 1 500 іноземців. Зазначається, що найбільша кількість добровольців прибула з Південної та Східної Азії (771 особа), за ними йдуть колишні радянські республіки (523 особи) та країни Африки (72 особи). Британські аналітики вважають, що вербування іноземців у Росії є несистематичним. Більшість добровольців погоджуються підписувати контракти через гроші та перспективи отримання російського громадянства. «Іноземні громадяни майже напевно становлять дуже малу частку від загальної кількості новобранців у збройних силах Росії, оскільки значно більший акцент робиться на рекрутингу всередині Росії», – йдеться у звіті. Розвідка Британії припускає, що Росія у середньостроковій перспективі продовжить вербувати іноземців, оскільки зберігає свою стратегію набору війська, спрямовану на заміщення великих втрат на полі бою, не вдаючись до другої хвилі мобілізації.

Стосовно стану арсеналів сухопутних військ ЗС РФ заслуговує уваги дослідження «Жигулі» замість танків та БМП: як і чому деградує російська бронетехніка», в якому наведено характеристику поточного застосування бронетехніки та інших зразків ОВТ російською стороною.

Основні тези:

Російські війська активно застосовують бронетехніку, розроблену ще за радянських часів. Ці моделі не відповідають сучасним вимогам до захисту та вогневої потужності, що робить їх вразливими на полі бою.

Спроби модернізувати стару техніку часто обмежуються поверхневими змінами, такими як встановлення додаткових елементів захисту, без суттєвого оновлення основних систем. Це призводить до збереження основних вразливостей техніки.

Через нестачу військової техніки російські війська змушені використовувати цивільні автомобілі для виконання бойових завдань. Це свідчить про серйозні проблеми з логістикою та забезпеченням армії.

Санкції та обмеження на постачання комплектуючих ускладнюють виробництво нової бронетехніки. Це змушує Росію покладатися на старі запаси та імпровізовані рішення.

Наслідки деградації бронетехніки: зниження боєздатності, зростання втрат, негативний вплив на моральний стан військовослужбовців.

Кількість техніки, яку можна швидко відремонтувати, невпинно скорочується. Станом на 2025 рік близько 90% запасів танків Т-80 вже вичерпано, решту оцінюють як непридатну до відновлення. Інший приклад — МТ-ЛБ, яких до початку повномасштабного вторгнення зберігалося близько 3700 одиниць, наразі повністю зникли з баз зберігання. Загалом бази зберігання вже спустошені більш ніж на 50% – замість 25 тис. одиниць у 2022 році залишилось близько 11 тис. З тієї частини, що залишилася, за оцінками OSINT-аналітиків, лише приблизно третина техніки придатна до відновлення у стислі терміни (від 2 до 4 місяців), а решта потребує або більше часу для ремонту або взагалі до нього непридатна. Мова йде здебільшого про застарілі зразки – Т-72А, БТР-60/70/80, БМП-1.

Загалом поточна ситуація є результатом поєднання використання застарілих моделей ОВТ, недостатньої модернізації, проблем з виробництвом нової техніки та вимушеного використання цивільних транспортних засобів. Ці фактори певним чином знижують боєздатність російських військ і свідчать про структурні проблеми в оборонно-промисловому комплексі Росії.

Стосовно фінансово-економічної ситуації в РФ заслуговує уваги поточна оцінка з боку СЗР України: Намагаючись «заспокоїти» настрої всередині країни, «Росстат» офіційно звітує про річну інфляцію на рівні 10,3 %. Водночас реальна «інфляція для бідних» (індекс споживчих цін на товари першої необхідності) вже становить 17 %. Це в 1,7 раза перевищує офіційні показники й ставить під сумнів достовірність офіційної статистики під час оцінки соціально-економічного становища Росії. 25 квiтня центральний банк Росії ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 21 %, що говорить про продовження курсу на жорстку грошово-кредитну політику. Зі свого боку це знижує інвестиційну активність у Росії, гальмує зростання ВВП та підвищує фінансове навантаження на бізнес. Через високий загальний рівень цін (попри так зване «зниження інфляційного тиску») регулятор вимушений продовжити підтримувати жорсткі грошово-кредитні умови, аби повернути інфляцію до цільового рівня у 4 % до 2026 року. Середню ж облікову ставку у 2025 році ЦБ прогнозує в 19,5–21,5 %. Подальше зміцнення рубля є вкрай малоймовірним через нестійкий характер зовнішньоекономічного балансу та геополітичну невизначеність. СЗР України прогнозує, що в умовах високої інфляції продовження чинної політики кремля призведе до подальшого падіння реальних доходів населення та посилення соціальної напруженості в країні.

Водночас СЗР України звертає увагу, що західні компанії почали реєструвати або оновлювати товарні знаки в Росії, незважаючи на публічні заяви про вихід з російського ринку. Причини реєстрації нібито не пов’язані з привабливістю російського ринку, а необхідні для захисту інтелектуальної власності та боротьби з несанкціонованим постачанням товарів до Росії. Серед таких товарних знаків – «Hyundai», «Kia», «IKEA», «Louis Vuitton». Крім них, заявки на реєстрацію торговельних марок подали: «Coca-Cola», «Starbucks», «Chanel», «Mercedes», «Microsoft», «Nissan», «Disney», «Procter&Gamble», «Pepsi», «Moët Hennessy», «Rolex» тощо. Повернення західних брендів матиме серйозні наслідки для внутрішнього ринку РФ. За час відсутності іноземних гравців локальні компанії зайняли звільнені ніші, запустили власні бренди, адаптували маркетингові підходи. Проте більшість із них не досягли конкурентного рівня за якістю, сервісом або впізнаваністю. Реєстрація товарних знаків іноземними компаніями є індикатором збереження інтересу до ринку Росії. Водночас стратегія цих компаній зі збереження присутності на російському ринку, а також юридичний захист власних активів створює ризики відкриття нових форматів взаємодії з Росією, а також обходу санкційних обмежень.

4.3. Заходи щодо забезпечення обороноздатності держави

Заслуговує уваги поточна оцінка ситуації з боку президента В. Зеленського за результатами подій/заходів звітного тижня та засідання Ставки ВГК ЗСУ. Основні тези:

За результатами засідання Ставки ВГК ЗСУ була окрема доповідь міністра оборони України. Найголовніше питання на сьогодні — ППО. Постачання в Україну систем ППО, постачання ракет для ППО. Наші домовленості з нашими партнерами. Наша готовність виробляти ППО в Україні та перемовини щодо ліцензій. Були доповіді військових та урядовців.

Є завдання для Міністерства закордонних справ. Ми будемо намагатися досягти відповідної згоди також від Сполучених Штатів Америки — згоди щодо «Петріотів» для України. Ми готові купити необхідну кількість систем «Петріот» для нашої держави. Не йдеться про благодійність. Ми запропонували конкретні варіанти угоди, щоб захистити наших людей. Я доручив дипломатам працювати активніше щодо відповіді стосовно «петріотів».

Найближчими днями можуть відбутися дуже вагомі зустрічі — зустрічі, які повинні наблизити тишу для України. Потрібне безумовне припинення вогню. Потрібен реальний тиск на Росію, щоб вони сприйняли або американську пропозицію припинити вогонь і рухатися до миру, або нашу пропозицію — будь-яку, яка справді може спрацювати й гарантувати надійне, негайне та безумовне припинення вогню, а потім — достойний мир і гарантії безпеки. Дипломатія повинна спрацювати.

У Збройних Силах України тривають заходи з реорганізації системи військового управління, зокрема щодо комплектування та забезпечення нових корпусів. Зокрема поширювалася інформація про формування у складі ДШВ ЗСУ двох корпусів. До складу 8-го корпусу включені:

46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України;

71 окрема єгерська бригада Десантно-штурмових військ ЗС України;

80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ;

82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада;

95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада ДШВ ЗСУ;

148 окрема артилерійська Житомирська бригада Десантно-штурмових військ.

Також до складу корпусу увійдуть підрозділи бойового та логістичного забезпечення.

Кількість бригад, до яких добровольці можуть приєднатися за проєктом Міноборони «Контракт 18-24», збільшено з 16 до 24.  До переліку бригад, які беруть участь в проєкті, додались:

47 окрема механізована бригада «Маґура»

54 окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи

3 окрема танкова Залізна бригада

82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада

34 окрема бригада берегової охорони

103 окрема бригада територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького 

108 окрема бригада територіальної оборони

127 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ

Як і раніше, можна приєднатися до 72 окремої механізованої бригади, 95 окремої десантно-штурмової бригади, 38 окремої бригади морської піхоти, 28 окремої механізованої бригади, 10 окремої гірсько-штурмової бригади, 92 окремої штурмової бригади, 3 окремої штурмової бригади, 24 окремої механізованої бригади, 93 окремої механізованої бригади, 30 окремої механізованої бригади, 128 окремої гірсько-штурмової бригади, 36 окремої бригади морської піхоти, 39 окремої бригади берегової охорони, 25 окремої повітряно-десантної бригади, 80 окремої десантно-штурмової бригади та 59 окремої штурмової бригади.

Кабінет Міністрів затвердив розроблений Міністерством оборони у співпраці з Офісом Президента порядок створення і функціонування Центрів підготовки громадян до національного спротиву. Документ визначає порядок створення та функціонування Центрів, встановлює засади їх діяльності. Він також регламентує взаємодію Центрів з органами державної влади, місцевого самоврядування, Силами територіальної оборони ЗСУ, Силами спеціальних операцій та інститутами громадянського суспільства. Мета створення мережі Центрів — підготовка громадян України до національного спротиву, формування патріотичної свідомості, набуття знань та практичних навичок, необхідних для захисту України. Центри створюватимуться в областях та місті Києві у формі комунальних установ або підприємств. Ініціатором їх створення виступатимуть голови обласних або міських державних адміністрацій (начальники військових адміністрацій), рішення про створення затверджуватиметься відповідними обласними радами. Матеріально-технічна база Центрів формуватиметься коштом місцевих бюджетів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Йдеться про навчальне обладнання, засоби зв’язку, макети зброї, навчальну зброю, тренажерні комплекси тощо. На посади інструкторського складу у Центрах будуть призначатись сертифіковані інструктори, передусім ветерани ЗСУ, та за потреби залучатимуться чинні військовослужбовці Сил ТрО ЗСУ та ССО ЗСУ. Навчальні плани Центрів  розроблятимуться на основі Типових програм Командування Сил ТрО ЗСУ з урахуванням регіональних потреб.

За три місяці 2025 року в Україну імпортували 127,8 тис. цивільних безпілотних літальних апаратів, загальною вартістю 371,3 млн доларів США.

Акценти:

за вартісним показником це на 103 млн доларів (або 39%) більше за аналогічний період 2024 року;

для 98% від усіх імпортованих дронів були застосовані пільги зі сплати митних платежів;

найбільшим постачальником цивільних дронів до України залишається Китай. У першому кварталі 2025 року обсяг імпорту з цієї країни склав 125,7 тис. штук, що становить 98% від загальної кількості ввезених безпілотників.

Міноборони  оприлюднило бачення оборонного відомства стосовно розвитку військової складової космічної діяльності. 

Акценти:

дорожня карта Міноборони охоплює період 10 років;

за 2025—2026 роки Управління космічної політики МОУ здійснить аудит космічної інфраструктури; пошук та аналіз критичних потреб; формування стратегічних документів, які визначатимуть вектор розвитку галузі;

з 2026 року передбачено, що Україна розроблятиме супутники разом із країнами-партнерами. Тоді ж передбачено створення системи космічної ситуаційної обізнаності та інтеграцію їх в оборонні технології; фінальний крок з 2030 до 2035 року — створити цілісний космічний сегмент оборони, а саме супутникове угруповання (constellation), яке дає аналітику в режимі реального часу і є частиною глобальних безпекових проєктів.

В рамках «Mind WinTech Summit 2025» було проведено дискусійну панель «DefTech. Тренди у військових технологіях»

Акценти:

ОПК сформувало екосистему, яка в майбутньому може стати однією з ключових опор української економіки;

зростання оборонного комплексу зіткнулося із серйозним бар’єром: потужності українських виробників уже в десятки разів перевищують спроможність держави закупити всю оборонну продукцію, яку здатні виготовити підприємства;

головні виклики галузі — дефіцит фахівців та відсутність можливостей для експорту;

доцільний підхід до експорту — не торгівля технологіями, а продаж продукції, зробленої в Україні вітчизняними інженерами. Якщо говорити про експорт технологій — це має бути ліцензійне або спільне виробництво;

в перспективному технологічному ландшафті — AI-системи; платформи координації груп дронів; надводні й підводні дрони; лазери; програмні продукти для тактичної взаємодії; Cyber Offensive / Cyber Defense.

В Міністерстві оборони України проведено робочу зустріч із представниками компаній, які спеціалізуються на виробництві БпЛА та інших технологічних зразків озброєння. Мета заходу — обговорення досвіду участі бізнесу в оборонних закупівлях та пошук точок покращення існуючої системи, зокрема в частині підвищення прозорості, конкуренції та оперативності процедур. Директор Департаменту політики закупівель Міноборони України Гліб Канєвський: «Міноборони спрямувало третину оборонного бюджету на технологічну зброю. Оборонні закупівлі сьогодні – це не лише забезпечення потреб ЗСУ. Це також потужний драйвер розвитку українського технологічного сектору, особливо в напрямах БпЛА, РЕБ, ракетних технологій».

Триває розвиток проєкту бібліотеки комплектуючих для компаній-виробників з оборонно-промислового комплексу.

Акценти:

платформа відкриває нові можливості для кооперації між українськими виробниками, що є ключовим чинником у зменшенні залежності від імпорту;

від часу запуску ресурсу вже акредитовано понад 100 користувачів. Наразі на платформі розміщено 55 пропозицій комплектуючих різних типів: антени, підсилювачі й генератори для засобів РЕБ, деталі та аксесуари, рами та пропелери для FPV, модулі GNSS, магнетометри, а також сервісні послуги;

наразі доступно 14 специфікацій – технічних характеристик до кожного з виробів, і ми продовжуємо розширювати їх перелік у співпраці з виробниками;

до бібліотеки мають доступ лише перевірені компанії, які прагнуть знайти партнерів, налагодити співпрацю та масштабувати виробництво української зброї. Адміністрування та модерування бібліотеки здійснюється Міністерством стратегічних галузей промисловості України, а відповідні фінансові операції відбуватимуться за межами платформи;

для реєстрації у бібліотеці власник компанії має авторизуватися через застосунок «Дія» для розміщення своєї пропозиції та пройти відповідний етап верифікації. Після цього представнику ОПК буде відкрито доступ до функціоналу бібліотеки.

Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом ЗСУ розпочали підготовку до впровадження військової версії автоматизованої системи управління оборонними ресурсами – SAP Defence & Security, що використовується більшістю армій НАТО.

Відбулася зустріч представників Міноборони з делегацією програми Північноатлантичного альянсу з інновацій NATO DIANA

За оцінкою Олексія Бабенка, засновника та керівника компанії-виробника FPV-дронів «Vyriy Industry», українські оптоволоконні дрони мають у декілька разів гіршу статистику досягнення цілі, ніж російські аналоги.

Акценти:

статистика дольотів українських дронів на оптоволокні на дистанцію до 15 км становить близько 10–30 % залежно від підрозділу та виробника дронів. При використанні котушок на 10 км статистика дещо краща — до 50 %;

у російських підрозділах, судячи з радіоперехоплень, цей показник сягає 80 % при польотах на дистанцію до 20 км. Однак 20 % невдалих застосувань, скоріше за все, припадають не на технічні проблеми, а на помилки пілотів;

різниця полягає у різному підході до створення передавачів сигналу для оптоволокна. Українські компанії здебільшого використовують систему, де одна плата з Китаю бере аналогове відео, конвертує його в цифровий сигнал і передає далі. Приймає сигнали радіокерування, конвертує їх у цифрові пакети, які сприймає льотний контролер і передає на дрон. При цьому для передачі сигналу використовується випромінювання з довжиною хвилі 1550 нанометрів для відео і 1310 нанометрів для керування. Але у 1310 нанометрів в оптоволокні має затухання на кожен кілометр у три рази більше, ніж 1550. Тому дрон втрачає сигнал керування;

російські дрони використовують діапазон 1490–1550 нанометрів, на якому затухання у два з половиною рази менше. Окрім того, передавач сигналу в них має у два рази більшу потужність. В якості камер росіяни використовують не аналогові камери, як на українських дронах, а цифрові IP-камери, такі самі, як використовуються в камерах відеоспостереження разом із медіаконвертором та програмним забезпеченням, створеним на базі відкритого коду OpenIPC;

таке рішення дорожче, ніж те, що використовується в українських дронах, тому не є популярним серед виробників, які прагнуть максимізувати маржу.

ще одним фактором ефективності використання є товщина оптоволокна. Чим товстіше оптоволокно, тим складніше його обламати та перегнути під час польоту. Тому товщину можна збільшувати, але тоді збільшується вага, вартість і розмір дрона. Українські виробники зазвичай використовують тонке волокно діаметром 0,25 мм, у той час, як росіяни налагодили використання як тонкого, так і товстого волокна;

 Олексій Бабенко: «І в результаті у них дрончики виходять по собівартості дорожчі, ніж те, що виробляють українські оптоволоконні компанії. За вартістю продажів — десь такі самі. Це питання до українських, власне, компаній. За якістю, ну, типу, 10 % і 80 %. Тут навіть воно не порівнянне».

Місячне виробництво української колісної самохідної артилерійської установки (САУ) «Богдана» досягло рівня 36 одиниць на місяць.

Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у підрозділах ЗСУ безпілотний авіаційний комплекс «Громило Оптик» українського виробництва. Загалом з початку 2025 року Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації вже близько 40 зразків безпілотних авіаційних комплексів на оптоволоконному каналі управління, зокрема півтора десятка з них – упродовж квітня.

Міноборони кодифікувало та допустило до використання безпілотний FPV-авіакомплекс «Генерал Черешня».

Цього року в Миколаївській області заклали перші експериментальні поля з вирощування бавовника — близько 3 тисяч гектарів в межах урядового проєкту з виробництва сировини для боєприпасів.

Міноборони пройшло сертифікацію системи управління інформаційною безпекою на відповідність національному стандарту ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022).

Уряд спростив процедуру імпорту вибухових речовин та інших компонентів до боєприпасів для виробників, які не мають чинних державних контрактів. Кабмін 18 квітня підтримав зміни до Постанови КМУ №763, які регулюють цей процес.

Акценти:

підприємство, яке планує імпортувати зазначені товари, має бути включене до Електронного реєстру відбору та виконавців державних контрактів;

перший крок — подача заяви до Мінстратегпрому. У ній має міститися така інформація: повне та скорочене найменування виробника, код згідно з ЄДРПОУ, його місцерозташування; найменування вибухового матеріалу та вибухової речовини, код згідно з УКТЗЕД; кількість вибухового матеріалу та вибухової речовини, що планується імпортувати; відомості про постачальника (повне та скорочене найменування юридичної особи, країна реєстрації, місцерозташування);

протягом п’яти днів після надходження заяви працівники міністерства перевіряють, чи відповідає підприємство цілям експериментального проєкту та чи справді є включеним до реєстру.

у разі позитивного висновку Мінстратегпром надає підтвердження до Державної служби експортного контролю України, яка за результатами опрацювання отриманих матеріалів надає чи відмовляє у наданні разового дозволу на право імпорту товарів суб’єкту господарювання.

Кластер оборонних технологій Brave1 відновлює грантову програму підтримки для українських виробників. Представники defence tech сектору знову можуть подавати заявки на фінансування своїх розробок і отримати гранти розміром 500 тисяч, 1, 2, 4 або 8 мільйонів гривень. Ознайомитися з повним переліком пріоритетів і подати заявку можна на платформі Brave1 під час реєстрації.

Мінцифра повідомила, що 15 квітня розпочався прийом заявок на нові конкурси в межах програми «Цифрова Європа». Загальний бюджет — 140 млн євро. Ініціативи спрямовані на підтримку розвитку штучного інтелекту, просування цифрових навичок, боротьбу з дезінформацією. Детальні умови участі, критерії відбору та терміни подання заявок доступні на офіційному порталі Європейської комісії за посиланням.

Український оборонно-технологічний стартап DrillApp, який розробляє мобільний застосунок для підготовки військових, отримав нові інвестиції в розмірі $100 000.

Український стартап Norda Dynamics, який розробляє технології автономного керування безпілотниками в умовах радіоелектронної боротьби та нестабільного звʼязку, залучив $150 000 від Angel One Fund.

Бізнес-медіа «Mind.ua» оприлюднило версію рейтингу венчурних угод з українськими стартапами в I кварталі 2025 року.

Акценти:

глобальний ринок венчурних інвестицій у I кварталі 2025 року перебуває на стадії стриманого відновлення після тривалої стагнації, що розпочалася ще у 2022 році;

у січні – березні 2025 року вітчизняні стартапи публічно залучили близько $9 млн інвестицій. Компанії заявили про закриття 19 раундів.

українська стартап-екосистема тримається в топі найбільших гравців Центральної та Східної Європи — поряд із Польщею та Литвою. За даними дослідження Dealroom, станом на весну 2025 року загальна капіталізація вітчизняної стартап-індустрії оцінюється у 30 млрд євро, що є четвертим результатом в загальному заліку;

згідно з дослідженням Dealroom, понад 90% українських стартапів нині були змушені перевести свої штаб-квартири за кордон;

у I кварталі 2025 року більшість зафіксованих інвестицій були отримані у pre-seed або seed-раундах. У більшості угод фігурують українські інвестори: ангельські клуби й локальні фонди. Саме внутрішній капітал нині тримає ринок. Участь міжнародних гравців — точкова, хоча інтерес з боку європейських фондів і корпоративних акселераторів зберігається;

основними «точками» зростання залишаються оборонні технології та штучний інтелект. Стартапи в цих нішах закумулювали більшість угод кварталу.

«NAUDI» звернулась до МО України  з проханням переглянути положення стандартного оборонного контракту. Підприємства-виконавці державних контрактів закликають переглянути наступні положення:

велика кількість санкцій, які замовник може застосувати без чітких підстав, та довільно трактувати умови контрактів;

великий штраф у 20% від вартості непоставленого товару при односторонній відмові замовника. У контексті вже існуючої системи пені, це положення виглядає надмірним і непропорційним;

наразі діють штрафи у 0,1% від вартості товару за кожен день затримки + додатково 7% від вартості товару за затримку понад 30 днів;

нереалістичні строки у 14 днів для надання документів, які засвідчують форс-мажор, це є фізично неможливим і суперечить принципам добросовісного договірного регулювання;

умови контрактів створюють тиск на постачальника і не враховують воєнний контекст.

«NAUDI» підкреслює, що такі правила створюють зайвий тиск на чесних виробників, закликає переглянути ці положення та залучити підприємства до спільного обговорення рішень.

У звітному періоді в медіа (у тому числі зарубіжних) оприлюднено низку публікацій з проблематики забезпечення СОУ сучасним ОВТ, функціонування підприємств та галузі ОПК в цілому. Серед них заслуговують уваги наступні:

 «Вривайся в третю світову!» авторства Віталія Дейнеги (екс-заступника Міністра оборони України, засновника “Повернись живим” і “Ukrainian witness”) , в якій актуалізовані питання нових технологій збройного протиборства, впровадження оборонних інновацій,  проблем діяльнсоті ОПК загалом;

 «Лінійні рішення: як оптимізувати логістику та обслуговування броні на колесах» авторства Геннадія Хіргія, директора компанії «УКР АРМО ТЕХ»;

«Україна може виробляти вп’ятеро більше зброї, ніж потрібно армії» авторства Вадима Кодачигова, гендиректора компанії «КОРТ»;

«Український оборонний гігант постачає неякісну вибухівку для безпілотників» з критикою діяльності підприємств «Укроборонпрому».

4.5. Військово-технічне співробітництво України та проєкти допомоги від держав-партнерів

За оцінками британського аналітичного центру «Chatham House», останній великий пакет американської допомоги Україні на $61 млрд, узгоджений майже рік тому, буде вичерпаний до середини цього року. 

Акценти:

загальний обсяг допомоги, виділеної Європою від початку повномасштабної війни, сягнув 138 млрд євро — це на 23 млрд більше, ніж виділили США;

у частині військової допомоги США поки що зберігають лідерство, проте розрив мінімальний: з лютого 2022 року Вашингтон направив Україні зброї на близько 65 млрд євро — лише на 1 млрд більше, ніж європейські країни;

від початку війни Україна отримувала від США та Європи в середньому 82 млрд євро на рік. Щоб зберегти цей рівень підтримки вже без участі США, країнам ЄС, а також Великобританії та Норвегії, за розрахунками, потрібно виділяти суми, еквівалентні 0,2% ВВП.

Японія надасть Україні супутникові геопросторові дані, зокрема радарні зображення, отримані з SAR-супутників. Передача даних здійснюватиметься через Інститут Q-shu Pioneers of Space (iQPS).

90% стволів для САУ Caesar, вироблених оборонним об’єднанням KNDS, постачаються в Україну. Також у Франції збільшено виробництво власне артилерійських установок цього типу. Кількість зросла з двох САУ, які залишали заводи KNDS щомісяця до повномасштабного російського вторгнення в Україну, до шести з метою збільшення до дванадцяти до кінця 2025 року.

Відбулася робоча зустріч у рамках Талліннського механізму за участю 11 країн-учасників. Механізм передбачає:

оцінку потреб для безпеки української цивільної інфраструктури в кіберпросторі;

співпрацю та підтримку від міжнародних партнерів;

надання обладнання та рішень для кіберзахисту;

забезпечення пристроями супутникового звʼязку;

навчання українських фахівців.

Данія виділила 317 мільйонів крон (приблизно 42,5 мільйона євро) на закупівлю артилерійських снарядів для України. Фінансування надається в межах 25-го пакету військової допомоги. Закупівля здійснюватиметься через Естонію.

Компанія Syos Aerospace з Нової Зеландії поставить Україні дронів на суму в понад 40 млн американських доларів. У портфелі продукції компанії різноманітні дрони — безпілотні гелікоптери для повітряних операцій, наземні роботизовані комплекси та надводні дрони.

4.6. Заяви, оцінки та прогнози, публікації в медіа та події щодо загального безпекового середовища, перспектив продовження та закінчення війни в Україні, міжнародної безпеки загалом

Новий прогноз щодо розвитку економіки України в Міжнародному валютному фонді (МВФ) ґрунтують на базовому сценарії, згідно з яким війна закінчиться до кінця 2025 року. Наведене зазначене у квітневому звіті «World Economic Outlook».

Згідно заяви прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, припинення вогню в Україні може бути оголошено до літа. Водночас він наполягає на тому, що Україна повинна визначати умови будь-якої мирної угоди з Росією:  «Це має бути припинення вогню на умовах, які можуть прийняти всі сторони, включно з Україною, і це має бути довгострокове припинення вогню. Чого я не хочу бачити, так це тимчасового припинення вогню, тому що я переконаний, наскільки це можливо, що це просто залишить Росії можливість і засоби повернутися знову в майбутньому. Вони вже робили це раніше, я не сумніваюся, що вони зроблять це знову… Ми перебуваємо на інтенсивній стадії переговорів. Зрештою, я завжди пам’ятаю про те, що саме Україна має вирішувати ці питання — це не для інших людей вирішувати від імені України. Це має вирішувати Україна. І Росія має сісти за стіл переговорів для цього безумовного припинення вогню».

Окремо заслуговує уваги публікація «Нова природа війни змінила сутність основ глобальної безпеки: український досвід і майбутній світовий порядок» авторства Валерія Залужного (посла України в Великій Британії, екс-головнокомандувача Збройних сил України), в якій розкрито його бачення перспективних технологій збройного протиборства.

Акценти:

Розробникам та виробникам ОВТ необхідно звернути увагу на:

1. Розвиток технологій штучного інтелекту та машинного навчання. Очевидно, що швидкість впровадження технологій ШІ на полі бою, особливо у керуванні складними процесами у сфері розвідки, планування, управління, вогневого ураження, а також автономних бойових систем (без управління людини), надаватиме якісну і кількісну перевагу.

2. Рішення у сфері РЕБ. Вони є чи не найголовнішими. Адже, необхідно по суті вирішити дві надважливі задачі: створити цифрове поле для застосування і  захистити його від впливу противника. А це, звісно, пошук нових технологій зв’язку. Наприклад, когнітивного радіо. Такі розробки вже є. Важливий також пошук нових способів навігації та донаведення. Розробка нових методів передачі даних, що виходить за межі радіочастотного спектру.

3. Розвиток дешевих високоточних безпілотних систем великої дальності. Це необхідно для збільшення спроможності систематичного руйнування інфраструктури противника, виснаження його систем ППО та нанесення комбінованих атак по важливих об’єктах.

4. Розвиток і виробництво дронів (роботів) як складової основних бойових спроможностей. Російсько-українська війна надала країнам важливий урок: війна, що передбачає обмін людських життів на тактичні успіхи, більше не є доступною. У сучасному бою людина є наддорогим ресурсом. Ресурсом, який відновити неможливо. Саме технології дозволяють зберігати бойову ефективність при радикальному зниженні втрат. Маємо розвивати: ударні дрони, які довели свою ефективність, особливо в умовах дефіциту артилерійських боєприпасів; розвідувальні; зенітні; наземні безпілотні системи; універсальні бойові платформи; морські безпілотні системи.

5. Цивільні технології або технології подвійного призначення досягли такого рівня складності, що сьогодні вони становлять основу бойових спроможностей. Серед них: використання комерційних супутникових систем в інтересах розвідки; використання 3D друку для швидкого виготовлення запасних частин та компонентів військової техніки в “кустарних” умовах; використання соціальних мереж для збору розвідувальних даних; створення імпровізованих систем РЕБ з комерційно доступних компонентів для глушіння зв’язку та управління дронами противника; використання цивільних месенджерів із наскрізним шифруванням для обміну даними; використання хмарних рішень. Наведене дає можливість невеликим гравцям із обмеженими ресурсами — окремим країнами, відомствам і навіть підрозділам досягати вражаючих результатів за допомогою відносно недорогих асиметричних рішень. Як висновок, революція воєнних технологій на основі безпілотних систем і штучного інтелекту повністю змінила природу війни і продовжує розвиватися. А отже, швидкість впровадження інновацій напряму збільшує спроможності держави досягти перемоги у війні.

5. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот тощо).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучається до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні.

«Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу, хоча об’єктивних підстав для наведеного наразі не вбачається.

У звітному періоді Секретар Радбезу Росії Сергій Шойгу в інтерв’ю російському державному інформаційному агентству «ТАСС» заявив, що РФ  може відновити ядерні випробування. Він наголосив, що позиція Росії щодо ядерних випробувань безпосередньо залежатиме від дій США у цій сфері. С. Шойгу зазначив  закінчення терміну служби частин ядерного арсеналу США і поточну розробку нових систем озброєнь як фактори, які можуть спонукати Вашингтон провести ядерні випробування. «У цьому випадку Росія може вжити заходів у відповідь», — сказав С. Шойгу. Він також сказав, що Міноборони РФ і державна корпорація з атомної енергії готові до такої можливості.. Також Росія останніми роками розгорнула низку модернізованих систем стратегічних озброєнь, що значно посилює військовий потенціал країни. Однак С. Шойгу заявив, що наразі Москва не бачить нагальної потреби у проведенні ядерних випробувань.

Також він в черговий раз заявив, що Москва залишає за собою право застосувати ядерну зброю у разі агресії з боку країн Заходу. За його словами, це може відбутися, навіть якщо мова йде не про ядерну атаку, а про звичайну зброю. С. Шойгу нагадав, що у листопаді 2024 року було внесено зміни до ядерної доктрини РФ. Згідно з ними, Росія залишає за собою право завдати ядерного удару у відповідь на будь-яку агресію проти себе або Білорусі: «У листопаді 2024 року до Основ державної політики Російської Федерації в галузі ядерного стримування були внесені зміни, відповідно до яких Росія залишає за собою право застосувати ядерну зброю у разі агресії проти неї або Республіки Білорусь, у тому числі з використанням звичайної зброї».

Питання поширення ЗМУ та засобів доставки

Згідно звіту Бюджетного управління Конгресу США, ядерна зброя коштуватиме США 946 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття, що на 25% більше порівняно з оцінкою дворічної давності. Сума охоплює експлуатацію, підтримку та модернізацію арсеналу у 2025–2034 роках, при середньорічних витратах 95 мільярдів доларів на рік. Порівняно з попередньою оцінкою 2023 року, ядерна зброя коштуватиме США на 190 мільярдів доларів більше. Це здорожчання головним чином зумовлене збільшенням вартості окремих проєктів, зокрема програми нової міжконтинентальної балістичної ракети LGM-35 Sentinel, які у майбутньому замінять Minuteman III. За даними Пентагону, вартість розробки нової ракети вже перевищила початкову оцінку на 81%. Частково підвищення пояснюється також зсувом часових рамок — новий звіт охоплює 2025–2034 роки, тоді як попередній охоплював 2023–2032. Фінансування американської ядерної зброї здійснюється через два основних джерела — Міністерство оборони та Міністерство енергетики. Міністерство оборони фінансує системи доставки, такі як бомбардувальники та підводні човни, а також допоміжні системи, тоді як Міністерство енергетики через Національну адміністрацію з ядерної безпеки відповідає за управління та модернізацію ядерних боєзарядів. Витрати на програми придбання ядерної зброї в середньому становитимуть 11,8% від загальних витрат на закупівлі Міноборони США, закладених у запиті бюджету на 2025 фінансовий рік. Загальна сума витрат за оцінкою Конгресу розподіляється так:

357 мільярдів доларів на «експлуатацію та підтримку існуючих і майбутніх ядерних сил та інших супутніх заходів»;

309 мільярдів доларів на «модернізацію стратегічних і тактичних систем доставки ядерної зброї та самих боєзарядів»;

72 мільярди доларів на «модернізацію об’єктів та обладнання лабораторного комплексу з ядерної зброї»;

79 мільярдів доларів на «модернізацію систем командування, контролю, зв’язку та раннього попередження»;

129 мільярдів доларів на «покриття потенційних додаткових витрат понад заплановані бюджети, за оцінкою на основі історичних даних про зростання витрат». Ця частина витрат є своєрідною прогнозною оцінкою щодо можливої потреби додаткових витрат.

Найвищі щорічні витрати прогнозуються на початку наступного десятиліття: за даними звіту, частка ядерних витрат зросте з 10,1% у 2025 році до 13,2% у 2031 році, а потім поступово знизиться до 10,7% у 2034 році.

На стратегічну ядерну зброю та системи її доставки буде витрачено 454 мільярди доларів. Зокрема, на розробку підводних човнів, бомбардувальників та міжконтинентальних ракет, а також на закупівлю ядерних боєзарядів. За даними звіту, близько половини витрат припадає на підводні човни-носії балістичних ракет. Водночас витрати на тактичну ядерну зброю та боєзаряди для неї, значно менші порівняно зі стратегічними системами, та складуть лише 15 мільярдів доларів.

Російський супутник «Космос-2553», який, на думку американських військових, пов’язаний з програмою ядерної протисупутникової зброї, почав неконтрольовано обертатися, що свідчить про те, що він, ймовірно, більше не функціонує. Супутник був запущений Росією за кілька тижнів до вторгнення в Україну у 2022 році. Протягом 2024 року він уже зазнавав нападів некерованого обертання. Вважається, що російський супутник «Космос-2553» займається радіолокаційною розвідкою, а також слугує платформою для радіаційних випробувань. За оцінками американських військових, хоча сам по собі він і не є зброєю, але експерименти, які на ньому проводять, допомагають Росії в розробці ядерної протисупутникової зброї. Цей супутник перебуває на відносно ізольованій орбіті на висоті близько 2000 км над Землею. На такій висоті знаходяться «гарячі точки» космічного випромінювання, тому зазвичай супутники зв’язку або спостереження уникають таких орбіт.

У звітному періоді на тлі погрози застосування воєнної сили США та їх союзниками продовжувалася дискусія стосовно ядерної програми Ірану. Новий раунд переговорів між Іраном і Сполученими Штатами щодо ядерної програми Тегерану, найімовірніше, відбудеться в Європі в найближчі два тижні.

На тлі конфлікту між Індією та Пакистаном також зріс рівень ядерної загрози в регіоні, оскільки обидві країни мають в своїх арсеналах ядерну зброю. Водночас експертна спільнота схиляється до думки, що нинішнє загострення навряд чи переросте у повномасштабну війну. Найбільш ймовірний сценарій — повторення 2019 року, коли Делі й Ісламабад обмежилися взаємними авіаударами. 

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційна ситуація станом на 10.00 28.04.2025 на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (ГМСУ) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України — відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП “Чорнобильська АЕС” та ДСП «Екоцентр», залишалася стабільною. За наявними даними показники рівня радіаційного фону довкілля у зонах спостереження АЕС, у тому числі з автоматизованих детекторів контролю ПЕД, що розташовані на пунктах спостереження ГМСУ, порівняно з середньомісячними величинами не виходили за межі точності їх визначення.

Радіаційна ситуація навколо Рівненської АЕС, Південно-Української АЕС, Хмельницької, Запорізької АЕС та на території ЗВ ЧАЕС за даними НГМС у 100-км зоні навколо АЕС, залишалася стабільною, перевищень не зафіксовано, а зміни, які фіксувалися АСКРС ДСП “Екоцентр”, ДСП «Чорнобильська АЕС», Рівненської, Південно-Української та Хмельницької АЕС перебували в межах звичних коливань вимірюваних величин потужності дози випромінення (ПЕД). АЕС працюють у безпечному режимі, визначеному дирекцією АЕС.

За даними, отриманими станом на 28.04.2025 експертами місії МАГАТЕ на тимчасово окупованій території в районі розміщення ЗАЕС шляхом ручних вимірювань дозиметрами під час пішохідних та автомобільних радіаційних розвідок і опублікованими в міжнародній інформаційній системі IRMIS МАГАТЕ, показники ПЕД коливаються в межах 0,08 – 0,24 мкЗв/год.

У 100-км зоні ЗАЕС на підконтрольній території за даними автоматизованих датчиків контролю радіаційного стану довкілля техногенні радіонукліди в атмосферному повітрі впродовж доби станом на 10.00 28.04.2025 не виявлялись, а показники ПЕД перебували в межах природного радіаційного фону і становлять 0,12 – 0,23 мкЗв/год.

Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань інших об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.

Експерти МАГАТЕ, які перебувають на Запорізькій АЕС, 23 квітня зафіксували постріли поблизу головної адміністративної будівлі, де розташований їхній офіс. Крім того, команда МАГАТЕ продовжує майже щодня протягом останнього тижня чути вибухи й постріли на різній відстані від станції.

«Те, що колись здавалося майже немислимим — свідчення бойових дій поблизу великого ядерного об’єкта — стало майже щоденним явищем і звичною частиною життя на найбільшій в Європі атомній електростанції. З погляду ядерної безпеки це, безумовно, нестабільна ситуація», — заявив з цього приводу гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Ймовірним  сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.

Додаток 1

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (згідно оцінок Генерального штабу ЗСУ станом на 08.00 28.04.2025):

На території Курської, Брянської областей, а також в прикордонних районах Сумської областейтривають бойові дії. Противник проводив наступальні дії з метою розгрому угруповання ЗСУ та захоплення територій, має незначний успіх в просуванні;

На Харківському напрямку противник атакував в районах Вовчанська, Красного Першого та Малої Шапківки.

На Куп’янському напрямку тривали штурмові дії противника у районах Нової Кругляківки, Петропавлівки та Загризового.

На Лиманському напрямку ворог намагався вклинитися в нашу оборону поблизу населених пунктів Надія, Нове, Рідкодуб, Колодязі, Ямполівка, Мирне та в бік Нового Миру.

На Сіверському напрямку проводилися наступальні дії загарбників у бік Верхньокам’янського.

На Краматорському напрямку противник наступав поблизу Часового Яру, Андріївки, Курдюмівки та в напрямках Майського, Ступочок, Білої Гори.

На Торецькому напрямку ворог здійснив атаки в районах Озарянівки, Дачного, Диліївки, Щербинівки та Торецька.

На Покровському напрямку бойові дій тривали в районі населених пунктів Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Стара Миколаївка, Нова Полтавка, Троїцьке Новоолександрівка, Новопавлівка, Богданівка, Андріївка, Багатир, Надіївка та в напрямку Олексіївки, Покровська, Малинівки.

На Новопавлівському напрямку противник атакував у районах населених пунктів Костянтинопіль, Привільне, Вільне Поле та в бік Одрадного.

На Оріхівському напрямку окупанти намагалися наступати в районі населеного пункту Лобкове.

На Придніпровському напрямку ворог здійснив одну спробу пройти вперед. 

На Гуляйпільському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка — без змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі — орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено.

у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту. Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашої держави в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу. Також росіяни почали посилювати безпеку суднобудівного заводу в окупованій Керчі. Окупанти почали зводити бонові загородження з барж біля входу до бухти біля заводу для блокування можливого прориву українських безекіпажних катерів.

Загалом у Кримському операційному районі обстановка без суттєвих змін. Силами та засобами підрозділів противника продовжуються заходи з інженерного облаштування оборонних позицій, розташованих уздовж західного узбережжя Кримського півострова для запобігання можливих дій СОУ.