Огляд ситуації у воєнній сфері в період з 14 по 20 квітня 2025 року

1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):

Незважаючи на вплив низки геополітичних/зовнішніх та внутрішніх чинників, ситуація власне у воєнній сфері протягом звітного періоду принципових змін на зазнала та характеризується:

продовження агресором систематичних ракетно-авіаційних ударівпо об’єктах на всій території України (за винятком короткої перерви під час святкування Великодня);

наступальними діями наземних угруповань військ РФ переважно зі східного напрямку (продовжують мати незначний успіх на тактичному рівні) при одночасній відносній стабілізації обстановки оборонними діями СОУ;

бойовими діями ЗС РФ та ЗСУ в Курській області, частково в Сумській області (на прикордонних ділянках), спробами поширення бойових дій на територію Брянської області;

нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ).

Стосовно наземної складової – плани агресора загалом залишаються без змін.

Противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію з метою захоплення нашої території, розгрому наших військ, просування в глибину, намагається повністю захопити Донецьку й Луганську області, а також частини Херсонської, Запорізької областей, створити буферну зону на території Харківської, Сумської, Чернігівської областей. Незважаючи на переговорні процеси, спостерігається висока інтенсивність бойових дій.

Минулого тижня продовжувалася загальна тенденція попереднього періоду, яка  характеризується риторикою з боку зацікавлених сторін (Україна, західні країни, інші геополітичні гравці) стосовно умов закінчення воєнних дій проти України, продовженням загалом деструктивних по відношенню до України зовнішньополітичних, інформаційних, дипломатичних, воєнних  та економічних заходів тиску з боку РФ та низки інших гравців у контексті перспектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій) на тлі високого рівня підтримки нашої держави з боку європейських країн.

Оскільки всі сторони війни та їх союзники/партнери зацікавлені в отриманні максимально сприятливих переговорних позицій у воєнному відношенні, інтенсивність воєнних дій залишається високою.

Загалом наразі відсутні підстави стверджувати про більш-менш значні досягнення у звітному періоді агресором воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України. Противник володіє певною ініціативою на тактичному рівні на окремих напрямках, яка супроводжується його просуванням на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на Україну, зокрема, в зовнішньополітичній та інформаційній сфері.

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері

2.1. Загальна обстановка

У рамках наведеногоагресор продовжує наступальні дії на 12 напрямках (включно з напрямком у Курській області).

Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки.

Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою.

Загалом поточна обстановка для обох сторін залишається складною без виникнення об’єктивних передумов у воєнному відношенні для корінного перелому на користь будь-якої зі сторін.

Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей у глибині території противника (підтримується існуюча тенденція щодо дальності та інтенсивності) та на тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості отримати додаткові важелі впливу в переговорних процесах.

2.2. Дії засобів повітряного нападу противника

Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Узагальнені відомості стосовно ударів та обстрілів:

Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер», С-300/-400), морський («Онікс») та  повітряний компоненти (Х-59/69, Х-31П, КАБ, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші).

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів. Протягом звітного періоду середньодобова інтенсивність дій тактичної/армійської авіації складала 104 авіаудари (пауза в діях авіації на Великдень не враховувалася) та загалом незначно відрізнялась від попередніх періодів. Інформація стосовно дальньої/стратегічної авіації противника, яка використовується для ударів по Україні, наведена в 3 розділі.

Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО:

продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільних об’єктах адміністративних центрів (у першу чергу стосовно м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Кривого Рогу, Дніпра, Запоріжжя), критичній та військовій інфраструктурі, зокрема з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення;

триває практично цілодобове активне застосування БпЛА типу «Шахед» та дронів – хибних цілей по цілях у глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки, загалом інтенсивність застосування БпЛА залишається високою;

за тиждень тактична авіація Повітряних Сил ЗСУ здійснила 140 літако-вильотів, зокрема, близько 50 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ; понад 80 – на винищувальне авіаційне прикриття (для порівняння попереднього тижня — 117 літако-вильотів, зокрема, близько 40 — на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ; понад 60 — на винищувальне авіаційне прикриття);

протягом тижня (з 14.04.25 по 20.04.25) протиповітряною обороною Cил оборони знищено 699 повітряну ціль: 3 крилаті ракети «Іскандер-К», 159 ударних БпЛА типу «Shahed»; 201 розвідувальних БпЛА; 336 БпЛА інших типів (для порівняння попереднього тижня — 551 повітряну ціль, зокрема 229 ударних БпЛА типу «Shahed»; 145 розвідувальних БпЛА; 177 БпЛА інших типів).

У звітному періоді заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ А. Храпчинський оприлюднив інформацію, що північнокорейські ракети KN23 вже можуть обходити українську ППО. За його оцінками, їх суттєво модернізували за час ударів по Україні. Раніше були випадки, коли ці ракети через низьку якість розвалювались у повітрі, зараз  вони можуть маневрувати, що ускладнює перехоплення. Експерт нагадав про нещодавній удар росіян по Києву: «Були труднощі з перехопленням саме корейських ракет, бо змінилась траєкторія польоту на останній дистанції. Ми кажемо про ті 30 км, які ракета пролітає за лічені секунди – 3-5 секунд на  дистанції, де перехоплює ці ракети Patriot. Це відбулося завдяки спільній роботі російських і північнокорейських інженерів».

2.3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Чисельність об’єднаного угруповання військ (сил) противника складає близько 630,6 тис. військовослужбовців. На Курському напрямку до бойових дій залучено, за різними оцінками, близько 60 тисяч особового складу ЗС РФ (його чисельність постійно змінюється). На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.

Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується незначним просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках.

Протягом тижня противник вів активні бойові дії на Курському, Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському та Новопавлівському напрямках. Загалом зберігається складна обстановка майже на всіх тактичних напрямках Донецького операційного району.

Незважаючи на «ініціативу» РФ щодо припинення воєнних дій під час святкування Великодня, станом на 20.00 20.04.2025 російська армія більш ніж 2 тисячі разів порушувала «припинення вогню». Відбулося щонайменше 67 російських штурмів проти наших позицій на різних напрямках, і найбільше – на Покровському. 1355 російських обстрілів, з них 713 – важке озброєння, 673 застосування росіянами FPV. Фактично на всіх основних напрямках фронту Росія не дотрималася своєї «обіцянки» стосовно тиші. Не вистачило Росії і майже всього дня, щоб відповісти на українську пропозицію повної тиші, починаючи від зараз, із Великодня, і на 30 діб.

За інформацією ОСУВ «Хортиця» російські війська поступово відступають із західних околиць міста Покровськ після невдалої спроби перерізати трасу з Дніпропетровської області.

Протягом тижня зросла інтенсивність бойових дій з північного напрямку. За інформацією керівництва ЗСУ, тривають інтенсивні бойові дії на Сумщині в районах поблизу державного кордону, а також на території РФ (Курська та Брянська області). Російські війська намагаються вибити СОУ з території Курщини та захопити прикордонні території Сумщини.

Загалом за оцінками експертів моніторингових джерел за тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 45 км² на ТОТ та 6 км²в Курській області. Зміни протягом тижня мали місце на Курському, північно-донецькому та південно-донецькому напрямках, на північно-харківському, східно-харківському та запорізькому напрямках – переважно без змін (розподіл напрямків умовний і не повністю тотожний розподілу, який використовує ГШ ЗСУ).

Наразі Покровський, Торецький та Новопавлівський напрямки продовжують бути найактивнішими.

Просування противника по тижнях:

17.03-23.03 – 47 км², або 7 км² на день.

24.03-30.03 – 46 км², або 7 км² на день.

31.03-06.04 – 25 км², або 4 км² на день.

07.04-13.07 – 67 км², або 10 км² на день.

14.04-20.07 – 48 км² (за іншими даними 45 км²), або до 7 км² на день.

Деталізовану інформацію про дії противника та СОУ (станом на 08.00 21.04.2025) наведено у додатку 1.

Активність агресора в інформаційному та кіберпросторі залишається на попередньому рівні. За оцінками СЗР України, триває інформаційна кампанія проти України та її партнерів.

Водночас має місце продовження диверсійних дій РФ у глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Наразі тенденція щодо їх кількості та способів виконання залишається загалом без змін.

2.4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Найбільш резонансною подією стало ураження пункту дислокації 448 ракетної бригади РФ, яка 13 квітня завдала ракетних ударів по центру Сум. Також БпЛА успішно атакували кілька об’єктів пункту постійної дислокації 112 ракетної бригади ЗС РФ (н.п. Шуя в Івановській області), ракетники якої причетні до удару по Сумах.

3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень/короткострокову перспективу

3.1. Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на публічну риторику про нібито готовність до переговорів та їх імітацію, продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та припинення/зменшення рівня безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті. Зовнішньо-політичні події поточного року посилили впевненість російського керівництва в спроможності досягти своїх цілей.

Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках.

Протягом наступного тижня та в найближчій перспективі:

1. Прогнозується продовження дій засобів повітряного нападу в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник має достатній ресурс для нового комбінованого ракетно-авіаційного удару, його нанесення залежить від прийняття відповідного політичного рішення.

2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії по ключових напрямках на лінії бойового зіткнення.

3. У Курській області та на суміжних територіях  продовжаться спроби противника розгромити угруповання СОУ (у т.ч. шляхом оточення наших військ через прикордонні території України), при сприятливих для противника умовах – не виключається подальше поширення наступальних дій ЗС РФ на територію прикордонних областей.

У звітному періоді в медіа поширювалася інформація про наміри противника найближчим часом створити буферну зону на території Чернігівської, Сумської та Харківської областей на глибину приблизно 20 км. З цього приводу секретар Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в інтерв’ю «Radio NV» заявив, що у росіян немає сил, щоб створити по всій лінії кордону буферну зону глибиною 20 кілометрів: «Що таке буферна зона? Це територія, захоплена росіянами за їхнім кордоном на нашій території для того, щоб убезпечити свою територію від ведення бойових дій і від обстрілу артилерійською зброєю, як САУ, якісь гармати. Це десь 10−20 кілометрів. І вони хотіли це зробити ще більше року тому, Путін про це сам заявляв. І для цього була почата, зокрема, і Харківська операція, яка не досягла того успіху, на який вони сподівались, [окупанти] були зупинені нашими військами».

Згідно оцінок американського інституту вивчення війни (ISW), «перемир’я», про яке оголосив В. Путін, навряд чи має шанси на продовження, враховуючи, що у перші ж години війська РФ вели наступальні операції й обстріли по всій лінії фронту. У звіті за 19 квітня зазначається, що Росія, як і раніше, відмовляється від повного припинення вогню. ISW називає малоймовірним те, що російські офіційні особи та військові командири «ефективно донесли» плани щодо запровадження тимчасового «перемир’я» до фронтових підрозділів чи українських офіційних осіб до оголошення В. Путіна. Попередня поведінка Росії щодо тимчасового мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі вказує на те, що російські офіційні особи, ймовірно, мають намір продовжувати робити необґрунтовані заяви про «порушення перемир’я» Україною. Таким чином, Росія використовує одностороннє запровадження тимчасового «перемир’я» в Україні для створення інформаційних умов, які стануть приводом для підтримки її подальших зусиль з підриву та дискредитації України.

Стосовно загальних перспектив розширення ЗС РФ наступальних дій, заслуговує уваги точка зору керівника безпекових проєктів Центру глобалістики «Стратегія 21» Павла Лакійчука, висловлена в інтерв’ю «Українському радіо».

3.2. Стан готовності носіїв високоточної зброї середньої та великої дальності:

Рівень загрози:

Прогнозується продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення).

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує їх спорядження та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет.

Протягом 17.04.2025 було здійснено переліт 6 Ту-95МС з авіабази «Оленья» на авіабазу «Біла» (Іркутська область) та 1 Ту-95МС з авіабази «Енгельс-2» також на авіабазу «Біла». Станом на 18.04 на авіабазі «Біла» перебувало 7 Ту-95МС та 7 Ту-160.

Відповідно, загальна кількість всіх Ту-95МС поблизу України станом на 20.04 становила 10 літаків:

АБ «Оленья» – 3 Ту-95МС;

АБ «Енгельс-2» – 2 Ту-95МС та 2 Ту-160;

АБ «Дягилево» – 3 Ту-95МС.

Із відомих споряджених літаків – 3 Ту-95МС на авіабазі «Оленья» та можливо 1 Ту-95МС на авіабазі «Енгельс-2».

Дислокація літаків між аеродромами та рівень їх операційної готовності постійно змінюється.

У межах аеродромів Ту-95МС/Ту-160 продовжують змінювати місце розташування кожних ~5 годин.

Очікується продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.

Стосовно морської компоненти:

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» — без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені: 2 фрегати проекту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон”  (по 8 КР) та  “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човни проєкту 636.3 (по 4 КР). Станом на ранок 21.04.2025 у Чорному морі знаходився один носій з крилатими ракетами «Калібр».

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:

Рівень загрози — без змін.

3.3. Висновки:

Загалом передумов для зменшення ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання існуючих темпів їхнього виробництва.

Ефективні удари СОУ по об’єктах на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля, зменшення запасів ракет/боєприпасів до окремих засобів ППО об’єктивно збільшують ймовірність нових комплексних ударів та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.

Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами, ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59/Х-69, БпЛА типу «Шахед» зі збільшенням кількості ударних засобів та намаганнями охопити максимально більшу територію України.

4. Питання оборони України, середньо- та довгострокові оцінки та прогнози продовження/закінчення війни

4.1. Переговори стосовно продовження/закінчення війни

На тлі обмеженої інформації з офіційних джерел в провідних західних медіа поширювалися окремі деталі позицій сторін переговорів відносно перспектив російсько-української війни. Зокрема США передали Україні та європейським союзникам пропозиції щодо завершення російсько-української війни та очікують на відповідь цього тижня, пише видання «The Wall Street Journal». За словами західних посадовців, американці висунули свої ідеї в конфіденційному документі, який представили українській делегації у Парижі в минулий четвер. Ці ідеї також були представлені європейським посадовцям під час зустрічі в столиці Франції. Пропозиції, зокрема, передбачають потенційне визнання США анексії Криму 2014 року та неприєднання України до НАТО. Тепер США, за даними видання, чекають на відповідь Києва. Вона, як очікується, надійде на зустрічі американських, українських та європейських посадовців у Лондоні цього тижня. У випадку, якщо американська, європейська та українська позиції збігатимуться, то пропозиції можуть бути передані РФ.

У звітному періоді видання «Bloomberg» із посиланням на власні джерела повідомило, що США під час серії зустрічей у Парижі 17 квітня презентували європейським союзникам низку пропозицій щодо укладення мирної угоди між Росією та Україною, які передбачають фактичне замороження війни, а також послаблення санкцій проти РФ у разі тривалого припинення вогню. Згідно з планом США, українські території, які окупувала РФ, залишаться під контролем Москви.

Пропозиція Вашингтона також відкидає обговорення вступу України в НАТО, пише ЗМІ. Більше подробиць посадовці не надали, посилаючись на конфіденційність. Один із посадовців, який говорив із «Bloomberg» на умовах анонімності, заявив, що згадані плани не будуть «остаточним врегулюванням», їх ще мають обговорити з Києвом, а європейські союзники Києва не визнаватимуть окуповані території російськими. Наразі інша інформація, яка підтверджує або спростовує наведене, не оприлюднювалася.

Також поширювалася інформація, що нібито США пропонують зробити зону навколо Запорізької АЕС нейтральною. У межах питання щодо завершення війни в Україні США запропонували надати нейтральний статус територіям навколо купованої Запорізької АЕС та передати їх під контроль Вашингтона. Про це пише «Wall Street Journal» (WSJ) із посиланням на американських чиновників. За їхніми словами, в такому разі найбільша в Європі АЕС забезпечуватиме енергією як Україну, так і захоплені Росією українські області. Які саме території навколо ЗАЕС можуть бути позначені як нейтральні, а також у якому форматі може здійснюватися контроль над ними та самою станцією, співрозмовники WSJ не уточнили. Також немає даних про те, хто в такому разі здійснюватиме управління Запорізькою АЕС.

Державний секретар Марко Рубіо під час виступу перед ЗМІ у межах візиту до Франції заявив, що США вийдуть із посередництва у мирному процесі, якщо не буде знайдено чіткого шляху до миру, який підтримають Україна та Росія. Як зауважив Рубіо, він разом із президентом США сподівається, що ця пропозиція буде прийнята і приведе до тривалого та стійкого миру. Водночас він підкреслив, що якщо сторони не приймуть цю пропозицію або її виконання буде недобросовісним, то США відмовляться від посередництва у мирному процесі.

«Але ми не збираємося продовжувати літати по всьому світу і проводити зустріч за зустріччю, якщо не буде досягнуто прогресу. Тож якщо вони серйозно ставляться до миру — будь-яка сторона чи обидві — ми хочемо допомогти. Якщо цього не станеться, ми просто підемо далі. Ми зосередимося на інших темах, які, можливо, не менш, а подекуди й більш важливі для Сполучених Штатів», — сказав Марко Рубіо у коментарі журналісту видання «Agence France-Presse». На думку Рубіо, переговори про мир мають розпочатися не за кілька тижнів, а протягом найближчих днів. Якщо цього не станеться або обговорення знову зайдуть у глухий кут, США не продовжуватимуть спроби врегулювання конфлікту.

За інформацією видання «New York Post» існує певна ймовірність, що поточного тижня в Лондоні може бути узгоджено «повне і всеосяжне припинення вогню в Україні» (із посиланням на чиновника адміністрації В. Трампа).

4.2. Дії держави-агресора

Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та спроби налагодити контакти з новим керівництвом США, держава-агресор триматиме курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Водночас зростає вплив чинників, які роблять для російської сторони вигідною настання паузи у воєнних діях в контексті зменшення ресурсів, підтримки населення та внутрішніх фінансово-економічних проблем.

Російська влада в умовах війни, що триває, шукає нові способи поповнити ряди армії добровольцями. Наразі у Росії просувають законопроєкт, який дозволяє особам без громадянства (апатридам) вступати до збройних сил. Документ «спрямований на розширення кола осіб, які можуть надійти на військову службу за контрактом». Іноземні громадяни вже зараз можуть укладати контракти з Міноборони РФ, проте лише на посадах солдатського та сержантського складу. Ухвалення нового закону зрівнює апатридів у правах з іноземцями. Водночас через незначну кількість у Росії осіб без громадянства практично нововведення торкнуться лише небагатьох людей. При укладанні договору залежно від регіону їм одночасно виплачують від 600 тисяч до кількох мільйонів рублів.

Одночасно у РФ тривають заходи щодо посилення соціального захисту військовослужбовців/ветеранів та підвищення рівня підтримки силових структур у суспільстві. Зокрема президент Росії підписав федеральний закон про кримінальне покарання за дискредитацію Збройних Сил та заклики до санкцій, вчинені за наймом або з корисливих спонукань. Максимальне покарання передбачено до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також В. Путін підписав указ про звільнення від призову до армії громадян, які проходили службу у військових формуваннях ДНР та ЛНР та добровольців, які понад півроку брали участь у бойових діях. Військовослужбовці, які брали участь у бойових діях на територіях, прилеглих до районів проведення спеціальної військової операції, за новим указом набудуть статусу ветерана бойових дій.

«Ростех» передав першу партію літаків Су-34 для Повітряно-космічних сил ЗС Росії у 2025 році. Передача літаків відбулася на заводському аеродромі Новосибірського авіаційного заводу імені Чкалова, що входить до складу Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК). Відповідно до офіційного відеоматеріалу, було передано два літаки. Через великі втрати літаків Су-34 у війні проти України гендиректор ОАК Юрій Слюсар повідомив, що завод прагне вийти на збільшене виробництво, оскільки всі заводи корпорації, залучені у виконання держоборонзамовлення, не знижують темпи виробництва. Відповідно до інформації з відкритих джерел, таких як «The Military Balance 2025», у складі повітряних сил Росії знаходиться понад 150 літаків Су-34/М. Окрім цього, попри втрати техніки, російська сторона має можливість заміщувати втрати, які з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну складають 36 літаків, знищених та пошкоджених.

У РФ масштабували виробництво клонів іранських ударних дронів «Shahed» за рахунок нового заводу в Іжевську. Мова йде про потужності на електромеханічному заводі «Купол», дочірній компанії російського державного виробника зброї «Алмаз-Антей». Саме ж виробництво організоване на викупленому електромеханічним заводом «Купол» майданчику Іжевського механічного заводу. Мова йде про «300-те виробництво Іжевського механічного заводу» (рос. «300-е производство Ижевского механического завода»). Вироблені тут дрони «Shahed» на відміну від виготовлених в Алабузі «Герань-2» мають російський індекс «Гарпия-А1».

«Bank of Finland Institute for Emerging Economies» оприлюднив поточну оцінку економічного потенціалу РФ в контексті війни. Заслуговують уваги окремі оцінки стосовно складової ВПК та умов його функціонування. Основні результати та висновки дослідження:

Три роки війни трансформували Росію. Уряд, який зараз відіграє значну роль в економіці, відмовився від своїх попередніх зобов’язань щодо розсудливої економічної політики. Багато колишніх економічних партнерів Росії були замінені новими альянсами, особливо помітну роль відіграє Китай. У той же час працездатне населення Росії скорочується швидше, ніж раніше. Нижче показані деякі з найважливіших змін у російській економіці з початку вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, в першу чергу в контексті діяльності ВПК

Очевидно, що війна неминуче змінює економіку країни, що веде війну, навіть якщо самі бойові дії відбуваються переважно за межами країни. Війна поглинула величезні ресурси РФ — живу силу, гроші, техніку, обладнання тощо. Водночас офіційні дані Росії показують, що у 2024 році ВВП відновився та перевищив рівень, який був до вторгнення. У перші місяці 2022 року сезонно скоригований ВВП скоротився приблизно на 5 % порівняно з аналогічним періодом минулого року, після чого почалося відносно швидке відновлення. У 2022 році ВВП скоротився лише на 1,2 %, а у 2023 році зріс на 4,1 %1. Однак ВВП лише вимірює вартість готової продукції, виробленої національною економікою протягом певного періоду часу. Для прикладу, усі дії, пов’язані з вилученням танка радянських часів із консервації, оснащенням його сучасною електронікою, ремонтом, фарбуванням та відправкою його в Україну, фіксуються як внесок у російський ВВП. Зв’язок між зростанням ВВП і фактичними здобутками національного добробуту стає слабким в умовах війни. Статистичні дані розкривають багато аспектів структурних змін в економіці. У перші місяці війни Росія плекала надію на те, що цілі її «спеціальної військової операції» будуть досягнуті швидко, а ресурсів, зібраних для цієї мети, вистачить для забезпечення перемоги. Однак до осені 2022 року стало зрозуміло, що швидка перемога не на часі. У вересні 2022 року Росія оголосила про «часткову мобілізацію» резервів для отримання ще 300 000 солдатів для збройних сил. У відповідь сотні тисяч росіян втекли з країни. Осінь 2022 року здається явним переломним моментом для багатьох галузей. Завдяки державним закупівлям і контрактам різко зросли обсяги виробництва в галузях, що підтримують війну. Саме в цих галузях уряд прагне забезпечити поставки необхідних трудових ресурсів, комплектуючих і сировини. Обсяг виробництва галузей, пов’язаних з війною, зріс приблизно на 90 % у період з кінця 2021 року до кінця 2024 року. Виробництво в усіх інших галузях промисловості за той самий період зросло лише приблизно на 4 %. Росія швидко переформувала свою промислову базу відповідно до потреб воєнного часу.

Порівняння виробництва в РФ промислових галузей, пов’язаних з війною та всіх інших галузей ( середнє значення 2019 року = 100):

Галузі промисловості, пов’язані з війною: виробництво металовиробів (включаючи ОВТ та боєприпаси), виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, виробництво іншого транспортного обладнання (включаючи бронетехніку).

Джерела: Росстат і BOFIT.

Відсутність доступу до іноземних джерел фінансування змусила навіть великі російські фірми вийти на внутрішній ринок кредитів та облігацій. Акціонерний капітал корпоративних кредитів почав швидко зростати приблизно в середині 2022 року, а до кінця 2024 року банківське кредитування фірм зросло на 70 %, збільшившись приблизно на 37 трильйонів рублів (370 мільярдів євро) порівняно з кінцем 2021 року. Зростанню кредитного фонду сприяло стрімке зростання внутрішнього попиту та різноманітні державні програми субсидування. Хоча найшвидше зростає кредитування для позичальників, які безпосередньо беруть участь у воєнних діях (галузі ВПК та окремі галузі, що займаються дослідженнями та розробками), вони становлять лише невелику частку від загального обсягу кредитів. Близько 9% нових корпоративних банківських кредитів надійшло таким фірмам минулого року. Крім того, багато фірм все ще користуються пролонгацією кредитів, наданою у 2022 році, яка відстрочила погашення основної суми кредиту.

Структура акцій корпоративних кредитів за секторами, млрд руб.:

Джерела: Центробанк Росії та BOFIT.

Війна та санкції змінили зовнішню торгівлю Росії. Окрім обмеження російської торгівлі з країнами коаліції, що потрапили під санкції, обмеження на російські судноплавство та міжнародні платежі ускладнили російську зовнішню торгівлю товарами, які не перебувають під санкціями, і країнами, які не беруть участі в санкційних режимах. Зовнішня торгівля Росії загалом скоротилася після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Санкції боляче вдарили як по імпорту, так і по експорту Росії. У період з 2018 по 2024 рік внесок експорту товарів і послуг у російський ВВП скоротився з 30 % до 23 %, тоді як імпорт товарів і послуг скоротився з 21 % до 18 %. Росія стала більш ізольованою від світової економіки. Структура російської зовнішньої торгівлі також суттєво змінилася внаслідок війни та санкцій. Частка Росії у зовнішній торгівлі з країнами-учасницями санкційної коаліції різко скоротилася, тоді як частка азіатських країн зросла. Китай став найважливішим єдиним торговельним партнером Росії. Китайські товари минулого року становили близько 30 % російського експорту та забезпечували половину російського імпорту. Водночас значно зросла залежність Росії від Китаю. Позиція Росії в міжнародному розподілі робочої сили, однак, практично не змінилася. Росія продовжує експортувати сировинні товари та імпортувати машини та обладнання. Росія, схоже, вкрай залежна від імпорту високотехнологічної продукції. Санкційна коаліція змусила Росію імпортувати більшу частину високотехнологічної продукції з Китаю.

Географічна розбивка зовнішньої торгівлі Росії:

Примітки:

*2024 рік охоплює січень-вересень.

** ЄАЕС включає РФ, Вірменію, Білорусь, Казахстан і Киргизстан. Частки розраховані на основі дзеркальної статистики, тобто офіційних показників експорту та імпорту, про які повідомляють торговельні партнери Росії.

Джерело: IMF DOTS

Висновки дослідження:

Загалом неспровокована та незаконна агресивна війна Росії спричинила величезні зрушення в російській економіці. У деяких випадках зміни просто підсилюють існуючі тенденції. Наприклад, наслідки скорочення населення відчуваються сильніше через скорочення імміграції. Складне бізнес-середовище в Росії продовжує погіршуватися, створюючи ще жорсткіший бізнес-клімат для компаній, які не мають прямих зв’язків з керівництвом. Є й якісні зміни. Росія стала набагато більш закритою економікою. Її нова залежність від Китаю багатогранна і глибока. Її колись консервативна економічна політика була принесена в жертву війни. Зміни в економічній політиці також пояснюють, чому офіційний ВВП Росії лише трохи скоротився у 2022 році і з того часу зріс.

РФ залишається готовою суттєво збільшити видатки на фінансування війни. Дефіцит, що виникає в результаті, частково фінансується за рахунок внутрішніх запозичень і частково за рахунок надходжень від Фонду національного добробуту, суверенного фонду для заощадження нафтових доходів у сприятливі часи. Адаптації російської економіки до цієї нової реальності сприяло те, що значна частина економіки все ще функціонує за ринковими принципами. Компанії швидко переналаштували свою діяльність на нову реальність, і багато країн (зокрема, Китай) продемонстрували готовність продовжувати торгівлю з Росією. Адаптація, звичайно, має свої межі. Нова реальність для російської економіки передбачає нижчі довгострокові темпи зростання та менший прогрес у підвищенні рівня життя.

Війна поглинає величезні суми грошей, які в іншому випадку могли б бути використані для закладання основи для сталого економічного зростання та підвищення рівня життя.

За нинішнього рівня інтенсивності Росія все ще може виробляти необхідну кількість військових матеріалів для ведення своєї війни в Україні. Війна також залишається головним пріоритетом економічної політики Росії, тому проблеми в інших галузях або довгострокові економічні перспективи країни розглядаються як менш важливі питання. За таких умов надання підтримки Україні має залишатися головним пріоритетом для західних країн, доки Росія не припинить війну.

Очевидно, що у випадку припинення активних воєнних дій ВПК Росії буде спрямовано на вирішення нових/уточнених завдань:

відновлення втрат ОВТ та забезпечення формування нових структур в ЗС РФ;

перехід на випуск продукції цивільного/подвійного призначення на основі технологій, які впроваджені під час війни;

переорієнтація на зовнішні ринки ОВТ.

Останній напрямок є найбільш перспективний для ВПК РФ в контексті виживання економіки Росії та одночасно він є найбільш небезпечним для ОПК України та перспектив відновлення нами збройового експорту.

4.3. Заходи щодо забезпечення обороноздатності держави

Керівництво нашої держави у звітному періоді продовжує знаходитися під впливом дії негативних чинників ситуації у відносинах зі США та війни з РФ: одночасно з обох сторін триває посилений зовнішньополітичний, економічний та інформаційний тиск.

У Збройних Силах України тривають заходи з реорганізації системи військового управління, зокрема щодо комплектування та забезпечення нових армійських корпусів. У рамках зазначеного триває доукомплектування їхніх управлінь та навчання особового складу, відповідно до завдань, визначених керівництвом Збройних Сил України.

У свою чергу, Національна гвардія України створила два корпуси, які очолили командир 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” полковник Денис Прокопенко (позивний “Редіс”) та командир 13-ї бригади оперативного призначення НГУ “Хартія” полковник Ігор Оболєнський  (позивний “Корнет”).

У Збройних Силах України розроблено зміни до програми базової загальної військової підготовки (БЗВП), які зменшать навантаження на військовослужбовців, придатних до служби в частинах забезпечення, підрозділах охорони, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, а також підрозділах логістики, зв’язку та охорони. Починаючи з 1 травня, зазначені категорії військовослужбовців проходитимуть БЗВП за оновленою програмою, яка передбачає:

скорочення терміну підготовки до одного місяця (замість 45 діб);

зниження рівня фізичних навантажень;

формування окремих навчальних підрозділів (рот або взводів).

Зміни стосуються як військовослужбовців, які щойно призвані на службу, так і тих, хто раніше проходив навчання на кафедрах військової підготовки або з різних причин проходить БЗВП повторно. Ідеться саме про колишню категорію “обмежено придатних”, які відповідно до змін у законодавстві мають проходити службу виключно в тилових частинах — згідно з рішенням військово-лікарської комісії.

Міноборони повідомило про опрацювання механізму, який дозволить ротацію підрозділів на фронті. У результаті зазначеного військовослужбовці, які перебувають на фронті з 2022 року, будуть поступово виводитись із зони бойових дій. Заміна стане можливою лише за умови наявності підготовлених кадрів, здатних замінити тих, хто нині несе службу на передовій.

Триває проєкт створення Центрів підготовки громадян до національного спротиву у кожному регіоні України. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка затверджує порядок створення та функціонування центрів, а також вимоги до їх діяльності. Керівників центрів призначатимуть обласні ради за поданням ОВА. Крім того, на ОВА покладаються обов’язки щодо контролю, моніторингу й оцінки їх діяльності зі щоквартальним звітуванням Міністерству оборони. Сили ТрО затверджуватимуть типову програму підготовки, а керівниками центрів та інструкторами призначатимуть передусім ветеранів. Інструктори з національного спротиву проходитимуть навчання та сертифікацію у військових закладах вищої освіти.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення робіт з державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, який унормує українську систему з відповідними системами держав-членів НАТО. Новий порядок врегулює механізм гарантування якості продукції національних виробників під час реалізації зовнішньоекономічних експортно-імпортних контрактів, підвищить ефективність діяльності в цілому із забезпечення якості. Порядок встановлює взаємне гарантування якості під час реалізації зовнішньоекономічних контрактів з експорту-імпорту продукції на основі стандартів НАТО. Він визначає основні складові робіт з підготовки та проведення державного гарантування якості. Серед них – процедури ідентифікації, аналізу та оцінювання ризиків під час виконання державних контрактів. Документ підготовлений для забезпечення прозорості оборонних закупівель із одночасним захистом цих процедур в умовах воєнного стану.

У Києві на базі Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ відбувся форум «Воєнні інновації в сучасних війнах», який зібрав головних гравців оборонної екосистеми: командування ЗСУ, Міноборони, Мінстратегпром, Укроборонпром, виробників, науковців, міжнародних партнерів.

Технологічний кластер Brave1 провів випробування малих FPV-бомберів на стійкість до РЕБ, вантажопідйомність і зручність застосування.

Акценти:

метою заходу було оцінити здатність дронів діяти в умовах активної радіоелектронної боротьби (РЕБ), перевірити їх вантажопідйомність, дальність польоту та зручність використання в бойових умовах;

випробування передбачали виконання завдання: дрон мав подолати дистанцію 10 км під впливом засобів РЕБ, здійснити скид боєприпасу на ціль та успішно повернутися. У тестуванні взяли участь 14 FPV-бомберів розміром від 10 до 18 дюймів;

частині БпЛА вдалося успішно виконати завдання;

подібні випробування є важливими, оскільки FPV-бомбери є ефективним й економічно доцільним інструментом для ураження живої сили та укріплень противника. Серед їхніх переваг — низька ціна; здатність переносити боєприпаси вагою до 3 кг; можливість багаторазового використання.

Упродовж 2024–2025 років закупівельна агенція Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» уклала контракти на постачання безпілотних літальних апаратів із 76 виробниками. За словами директора Департаменту політики закупівель Міноборони України Гліба Канєвського, протягом 2024–2025 років АОЗ заплатила вітчизняним виробникам безпілотників 104.2 млрд грн. Наразі АОЗ працює з:

36 виробниками FPV-дронів;

14 – коптерів-бомберів (здатні скидати боєприпаси з повітря по ворожих цілях з високою точністю);

12 – розвідувальних літаків, дронів-крил (забезпечують глибоку аеророзвідку та коригування вогню);

5 – deepstrike (призначені для ударів на великі відстані понад 400 км по тилових об’єктах противника);

5 – ударних багаторазових дронів літакового типу (здатні нести боєзаряди та повертатися на базу після виконання завдання);

3 – літаків-камікадзе малого радіусу (для ураження цілей в тактичній глибині);

1 – повітряних мішеней (імітують ворожі дрони чи літаки для тренувань і випробувань засобів ППО).

У медіа оприлюднено інформацію про створення в Україні нової ударної ракети-дрона «Барс». Зокрема, про це повідомило BBC, посилаючись на джерело в українському уряді.

Акценти:

розробка є приватною ініціативою, але незабаром очікується її надходження на озброєння Сил оборони України;

про появу «Барса» вперше публічно згадав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін під час заходу «Українська зброя 2024», перелічуючи нові моделі вітчизняних ракет-дронів — «Пекло», «Паляниця», «Рута» і «Барс»;

хоча жодних технічних характеристик офіційно не розкривали, джерела в уряді повідомляють, що за основними параметрами «Барс» схожий на вже відомий дрон-ракету «Пекло»;

ключовою перевагою нового виробу є його дальність — орієнтовно 700−800 км — та придатність до масового виробництва всередині країни. Це дозволяє оперативно нарощувати запаси ударної зброї без зовнішньої залежності, що особливо важливо в умовах затяжної війни.

Видання «The Washington Post» опублікувало матеріал про нарощування в Україні виробництва ОВТ, зокрема артилерії на тлі побоювань щодо скорочення підтримки США. Зазначається, що виробництво самохідної гаубиці «Богдана» різко зросло під час війни проти Росії, збільшившись з шести на місяць у 2023 році до більш ніж 20 у 2025 році в рамках партнерства з європейськими союзниками України, що може демонструвати майбутнє оборонної промисловості країни. 8 квітня Європа оголосила про свіжу виплату 1 мільярда євро — з прибутків заморожених російських активів — для будівництва більшої кількості гаубиць. Це найбільша сума, спеціально виділена на українське виробництво артилерії, — частина понад 20 мільярдів євро, які Європа виділить на оборонний сектор країни протягом наступного року замість простого надсилання зброї. Оскільки запаси часів Д. Байдена вичерпуються, з’явилися сумніви щодо того, чи зможе Європа повністю компенсувати можливе припинення американської допомоги, особливо щодо ключових можливостей, таких як ППО. Європейський чиновник у коментарі для видання зазначив, що більше країн розглядають модель інвестування в оборонну промисловість України замість відправки зброї, пропонуючи швидший шлях, оскільки власні запаси Європи вичерпуються після років постачання зброї до Києва.

За словами заступника міністра оборони Валерія Чуркіна, з початку повномасштабного вторгнення в Україні вже кодифіковано близько 80 наземних роботизованих комплексів, з яких близько 15 — лише у 2025 році. Ці системи застосовуються для штурмових і оборонних дій, розвідки, інженерного забезпечення та евакуації, демонструючи новий рівень технологічної мобільності українського війська.

Міністерство оборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Силах оборони України дистанційно керовану самохідну броньовану платформу UNEX UGV українського виробництва.

Оборонне відомство кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах України безпілотний авіаційний комплекс українського виробництва В-1.

Підрозділ РДК, що воює на боці України проти російських окупантів, презентував своє нове озброєння — морські надводні дрони типу «Катран», здатні нести ударні безпілотні літальні апарати.

У публікації видання «Економічна правда» наведено результати роботи ОПК України за три роки та надано їх порівняння з ВПК РФ. Основні тези:

На третьому році великої війни Україна суттєво трансформувала промислову економіку, зробивши ставку на нарощування внутрішнього виробництва озброєнь. Офіційні особи заявляють про кратне збільшення випуску ключових видів зброї та боєприпасів, локалізацію західних технологій та власні інновації.

13 квітня міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін повідомив про результати роботи. За його словами, обсяг виготовленої в Україні зброї та військової техніки у 2024 році сягнув 9 млрд дол. – утричі більше, ніж у 2023 році. При цьому внесок оборонного сектору в зростання ВВП, за даними міністра, становив 1,27 відсоткового пункту із загального показника 3,9%. У 2023 році український ОПК забезпечив виробництво на 3 мільярди доларів, у 2024 році ми маємо потенціал на 20 мільярдів. За його прогнозами, до кінця 2025 року цей показник може сягнути 35 млрд дол.

Утім, за оптимістичними цифрами автори публікації вбачають низку системних викликів.

По-перше, заявлена спроможність – не те саме, що фактичний обсяг виготовленої продукції. Реалізація цього потенціалу залежить від укладених контрактів, наявності компонентів, фінансування та ефективного управління. Зрештою, є ризик, що оборонні підприємства завищуватимуть свої виробничі можливості, прагнучи залучити державні аванси, а в підсумку – поставити на фронт браковану продукцію.

По-друге, зростання втричі або в сім разів вражає набагато менше, якщо зважати на надзвичайно низьку порівняльну базу довоєнного 2021 року.

По-третє, швидкість зростання оборонного комплексу в умовах великої війни необхідно порівнювати із зростанням спроможностей ВПК країни-агресора.

 «ЕП» проаналізувала дані Держстату щодо промислового виробництва у понад 150 підгалузях з початку 2021 року до кінця 2024 року. З цього масиву виокремили 30 галузей, які прямо або опосередковано пов’язані з військовими потребами. Разом ці галузі показали зростання на понад 80%: з 274 млрд грн у 2021 році до 493 млрд грн у 2024 році або удвічі, якщо порівнювати грудень до грудня відповідних років.

Це значний прогрес навіть з урахуванням інфляції за цей період. Натомість решта галузей промисловості, хоча й залишаються провідними за загальним обсягом виробництва (у 2024 році – 3,65 трлн грн), ледь змогли відновитися до рівня до лютого 2022 року і суттєво відстають, якщо врахувати інфляцію.

Беззаперечним лідером за темпами зростання стала категорія “виробництво зброї та боєприпасів”. За даними Держстату, у 2024 році обсяг виробництва в цій категорії сягнув 59,6 млрд грн, що майже в 15 разів більше, ніж у 2021 році.

На другому місці – “виробництво військових транспортних засобів” (23,7 млрд грн або плюс 363% порівняно з 2021 роком). Також значно зросла категорія “виробництво обладнання зв’язку” (5,5 млрд грн, плюс 182% до 2021 року).

Зростає не лише виробництво зброї. До військових галузей належать і ті, що опосередковано підтримують армію, наприклад, категорія “виробництво взуття” (зростання на 72% рік до року). Один з найбільших виробників військової продукції “Таланлегпром” за останні три роки збільшив виторг з 820 млн грн до 3,2 млрд грн. До “військових” опосередковано можна віднести і виробництво медичних матеріалів чи консервів.

4.4.  Військово-технічне співробітництво України та проєкти допомоги від держав-партнерів

Згідно матеріалів публікації «The New York Times», наразі практично жодних обговорень щодо нового пакета військової допомоги від США для України наразі не ведеться. За словами прихильників України в американському Конгресі, попри те, що поточна військова та фінансова підтримка України, ухвалена ще в останні місяці президентства Джо Байдена, наближається до завершення, у Білому домі та на Капітолійському пагорбі практично не ведеться жодних серйозних дискусій щодо нового пакету допомоги. Представники європейських країн також зазначають, що вони не отримали запевнень, що Сполучені Штати продовжать надавати Україні розвідувальну інформацію, яка є ключовою для її здатності завдавати ударів по російських військах та інфраструктурі.

Європа випереджає США за обсягами надання всебічної допомоги Україні. Це підрахували експерти Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel), які підготували черговий аналіз допомоги Україні (Ukraine Support Tracker).

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що більшість із семи зенітно-ракетних комплексів Patriot, які союзники пообіцяли Україні на саміті у Вашингтоні, вже доставлені або прибудуть найближчим часом. Рютте також наголосив, що вступ України до Альянсу залишається незворотним, але не буде елементом потенційної мирної угоди з РФ.

Бельгія надасть Україні 150 млн євро технічної допомоги в межах проєкту «Бельгійська ініціатива підтримки відновлення України» (BE-Relieve Ukraine).

Британія передала Україні 752 мільйони фунтів стерлінгів (990 мільйонів доларів) позики на придбання засобів протиповітряної оборони та артилерії. Гроші виділено в рамках міжнародної кредитної програми на суму 50 мільярдів доларів, про яку домовилися країни G7, яка буде погашатися із заморожених російських активів, повідомляє Reuters з посиланням на британський уряд.

Виконувач обов’язків міністра оборони Німеччини Б. Пісторіус заявив про вагомі аргументи проти поставок Україні крилатих ракет Taurus. Боріс Пісторіус закликав до стриманості у питанні обговорення питання можливої поставки Україні німецьких крилатих ракет Taurus. Як пише видання «ARD», за його словами існують вагомі аргументи на користь поставок, але також багато вагомих аргументів і проти. Під час виступу на з’їзді Соціал-демократичної партії Німеччини Пісторіус заявив, що не розуміє, чому в Німеччині існує тенденція завжди публічно обговорювати питання озброєння.

Довідково: у Німеччини наразі є близько 600 крилатих ракет Taurus KEPD-350, точна кількість залишається засекреченою. Однак лише приблизно половина з них вважається боєздатною, оскільки очікується технічне оновлення, а сертифікація вже закінчилася. Досі принаймні в Німеччині українських військових не навчали працювати із системою Taurus (за даними міністерства оборони ФРН). За оцінками в ЗМІ, Німеччина може передати максимум до 100 ракет.

Уряд Німеччини оновив інформацію про постачання німецької військової допомоги Україні за останні 4 тижні:

4 Kinetic Defence Vehicles

150 баражуючих боєприпасів (дронів) HF-1 

10 безпілотних надводних апаратів Sonobot 5 

70 безпілотників Vector 

3 самохідні гаубиці Zuzana 2 

66 броньованих машин MRAP від FFG 

6 ремонтно-евакуаційних машин Bergepanzer 2 

4 машини для розмінування WiSENT 1 MC 

3 машини для охорони кордону 

917 протитанкових гранатометів RGW90 

41 наземний радар спостереження 

Також обіцяно поставити:

4 системи IRIS-T (з пакету, оголошеного на засіданні контактної групи) 

120 переносних зенітних комплексів «Игла»

30 безпілотників RQ-35 Heidrun 

316 безпілотників Vector

1100 наземних радарів спостереження ракети IRIS-T/IRIS-T SL

ракети Patriot (30 од.)

4.5. Заяви, оцінки та прогнози, публікації в медіа та події щодо загального безпекового середовища, перспектив продовження та закінчення війни в Україні, міжнародної безпеки загалом

Постійний представник України при ООН та екс-посол України у Німеччині Андрій Мельник в інтерв’ю для «Die Welt» заявив, що Україна зможе продовжувати війну проти РФ ще, принаймні, чотири роки, якщо Німеччина та інші країни Європи візьмуть на себе фінансування військових видатків. Постпред України при ООН Андрій Мельник закликав Фрідріха Мерца передати ЗСУ 30 відсотків авіаційної та сухопутної техніки Бундесверу, а також ракети Taurus. Дипломат визнав це нереалістичним, але «сподівається на диво».

А. Мельник вважає, що майбутня коаліція з блоку Християнсько-демократичного, Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) та Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) має схвалити «передачу Україні 30 відсотків німецьких винищувачів і вертольотів, які є у розпорядженні, із запасів ВПС». За даними Мельника, це буде 45 винищувачів Eurofighter і 30 Tornado, 25 вертольотів NHI NH90 і 15 Eurocopter Tiger. Принцип передання третини техніки дипломат пропонує поширити і на інші види зброї Бундесверу. А. Мельник закликав направити для Збройних сил України (ЗСУ) сто німецьких танків Leopard-2, 115 бойових машин піхоти Puma, 130 БМП Marder, 130 броньованих машин GTK Boxer, 300 бронетранспортерів Fuchs, 20 РСЗВ MARS-II. Мельник закликав Мерца  «оголосити негайну поставку 150 крилатих ракет Taurus» та «негайно виконати це рішення».

Український дипломат запропонував Мерцу ще кілька кроків для допомоги Києву: законодавчо закріпити виділення 0,5 відсотка ВВП Німеччини на потреби ЗСУ, тобто 86 мільярдів євро до 2029 року; ухвалити таке саме рішення на рівні ЄС і «великої сімки» (допомога у 550 мільярдів євро за чотири роки); конфіскувати заморожені активи РФ на 200 мільярдів євро; забезпечити Києву гарантії безпеки та гарантувати вступ до НАТО і ЄС.

В Італії вважають, що Росія не демонструє серйозних намірів щодо припинення вогню. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що Росія, попри тиск з боку США, не демонструє серйозних намірів щодо досягнення миру в Україні. Крозетто вважає, що з боку росіян нічого не змінилося. «Очевидно, що Росія хоче продовжувати атаки, як і протягом останніх трьох років», – вважає італійський міністр.

Поліція безпеки Естонії визначила Росію як основну загрозу внутрішній безпеці країни. Про це йдеться у щорічній доповіді KAPO (Kaitsepolitseiamet). Документ містить аналіз загроз, включно з російським впливом, кібернебезпеками та екстремізмом.

За даними естонської спецслужби, Кремль намагається дестабілізувати Європу за допомогою гібридних операцій і підірвати колективну волю до підтримки України. Також Росія робить усе можливе, щоб зруйнувати архітектуру європейської безпеки та створити в Європі зону без НАТО. Як наслідок, упродовж 2024 року в ЄС зафіксовано підпали, акти вандалізму та саботажу, організовані під керівництвом російської воєнної розвідки.

КАРО зазначає, що розвідувальний інтерес спецслужб РФ до Естонії є незмінним, лише у 2024 році до суду поліцією безпеки було передано справи п’яти російських агентів.

У аналізі значну увагу приділено деструктивній роботі державних структур РФ з російськомовною молоддю. Зокрема Москва активно запрошує молодь із сусідніх країн на нібито розважальні чи просвітницькі заходи. Мета — використовувати їх у майбутньому для впливу на політику країн, де вони проживають. В Естонії цією діяльністю керує посольство Росії в країні.

У цьому контексті Кремль активно пропонує різноманітні онлайн- та офлайн-програми, конкурси, екскурсії, олімпіади та інші пропагандистські заходи. Безкоштовні поїздки до Росії подають як виграш у конкурсах чи змаганнях, хоча насправді беруть усіх, кого вдається заманити. Молодь залучають насамперед через інтернет.

Серед масштабних проєктів РФ у роботі з естонською молоддю КАРО відмічає святкування 80-ї річниці завершення Другої світової війни. У Кремлі заплановано масові візити молоді з інших країн до РФ для проведення пропагандистських заходів. Мета — створити ілюзію підтримки держави-агресорки з боку цих країн.

Також естонська поліція безпеки з 2022 року відслідковує російський проєкт «Потяг пам’яті», який у Росії за важливістю для пропаганди прирівнюють до акції «Георгіївська стрічка» та маршів «Безсмертного полку».

Залучення естонських дітей та молоді свідчить про спроби Кремля формувати прихильні до Росії наративи серед молодого покоління Естонії. Водночас Кремль і надалі використовуватиме свої спецслужби для проведення операцій в Естонії, зокрема для підпалів, диверсій, кібератак та вербування людей.

Науковий співробітник британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Ед Арнольд в інтерв’ю німецькому агентству «DPA» заявив, що масштабний план переозброєння бундесверу не можна затягувати на десятиліття, потрібно готуватися до війни з Росією вже 2027 року. На його думку, країни НАТО можуть виявитися втягнутими у військовий конфлікт із Росією протягом двох років. Найімовірніше, це відбудеться в Сувалкському коридорі, але вогнище напруги може виникнути і в інших місцях. Тому, вважає він, зараз бундесвер має насамперед нарощувати арсенал важкої техніки: танків Leopard 2 A8, далекобійних крилатих ракет TAURUS, бронемашин Boxer, зенітних ракет IRIS-T та установок Gepard. За словами Арнольда, Німеччина могла б «значно збільшити» їхнє виробництво так, щоб постачати і в Бундесвер, і для союзників у Європі. Водночас експерт закликав Берлін повторно оцінити рішення щодо закупівлі американських винищувачів F-35 та систем ППО Patriot з урахуванням політичних змін у США. Як зазначив при цьому аналітик, війна в Україні довела, що не завжди важливо мати передову техніку: «Україна показує, що не завжди потрібно мати краще. Просто потрібно бути трохи кращим за противника». Як приклад він навів безпілотники. «Зміна методів ведення війни означає, що безпілотники використовуються на самому низовому рівні», – сказав він, зазначивши, що дрони стали «усюдисущими на полі бою».

5. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот тощо).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучається до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні.

Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу, хоча об’єктивних підстав для наведеного наразі не вбачається.

Питання поширення ЗМУ та засобів доставки

У звітному періоді на тлі погрози застосування воєнної сили США та їх союзниками продовжувалася дискусія стосовно ядерної програми Ірану. У Римі відбувся другий раунд переговорів США та Ірану щодо ядерної програми Тегерана. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, який брав участь у зустрічі, після її завершення заявив, що третій раунд переговорів відбудеться 26 квітня в Омані і передуватимуть йому контакти на технічному рівні.

Ізраїль планував завдати удару по іранських ядерних об’єктах уже наступного місяця, але в останні тижні президент Д. Трамп відхилив цей план на користь переговорів про угоду з Тегераном щодо обмеження його ядерної програми. Наразі переговори про ядерну угоду тривають.

Голова Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявив, що Іран «недалекий» від того, щоб мати ядерну бомбу: «Це як пазл. У них є шматочки, і одного дня вони можуть зібрати їх разом. Попереду ще довгий шлях. Але вони недалеко від цього, це треба визнати».

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна повинна шукати захисту ядерного стримування Франції від потенційної російської загрози. Водночас А. Дуда продовжує закликати до розміщення американської ядерної зброї у Польщі. «Я вважаю, що ми можемо ухвалити обидва рішення. Ці дві ідеї (американська і французька ядерна зброя. – Ред.) не є ні суперечливими, ні взаємовиключними», – сказав президент. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив у березні в парламенті, що Польща може отримати доступ до ядерної зброї, і сказав, що веде «серйозні переговори» щодо пропозиції президента Франції Емманюеля Макрона використати ядерний потенціал Парижа для захисту європейських союзників.

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційна ситуація станом на 10.00 22.04.2025 на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (ГМСУ) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП “Чорнобильська АЕС” та ДСП «Екоцентр», залишалася стабільною. За наявними даними показники рівня радіаційного фону довкілля у зонах спостереження АЕС, у тому числі з автоматизованих детекторів контролю ПЕД, що розташовані на пунктах спостереження ГМСУ, порівняно з середньомісячними величинами не виходили за межі точності їх визначення.

Радіаційна ситуація навколо Рівненської АЕС, Південно-Української АЕС, Хмельницької, Запорізької АЕС та на території ЗВ ЧАЕС за даними НГМС у 100-км зоні навколо АЕС, залишалася стабільною, перевищень не зафіксовано, а зміни, які фіксувалися АСКРС ДСП “Екоцентр”, ДСП «Чорнобильська АЕС», Рівненської, Південно-Української та Хмельницької АЕС перебували в межах звичних коливань вимірюваних величин потужності дози випромінення (ПЕД). АЕС працюють у безпечному режимі, визначеному дирекцією АЕС.

За даними, отриманими станом на 22.04.2025, експертами місії МАГАТЕ на тимчасово окупованій території в районі розміщення ЗАЕС шляхом ручних вимірювань дозиметрами під час пішохідних та автомобільних радіаційних розвідок і опублікованими в міжнародній інформаційній системі IRMIS МАГАТЕ, показники ПЕД коливаються в межах 0,08 – 0,24 мкЗв/год.

У 100-кілометровій зоні ЗАЕС на підконтрольній території, за даними автоматизованих датчиків контролю радіаційного стану довкілля, техногенні радіонукліди в атмосферному повітрі впродовж доби станом на 10.00 22.04.2025 не виявлялись, а показники ПЕД перебували в межах природного радіаційного фону і становлять 0,12 – 0,23 мкЗв/год.

Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань інших об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.

Ймовірним  сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.

Додаток 1

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (згідно оцінок Генерального штабу ЗСУ станом на 22.00 20.04.2025):

На території Курської, Брянської областей, а також в прикордонних районах Сумської областейтривають бойові дії. Противник проводив наступальні дії з метою розгрому угруповання ЗСУ та захоплення територій, має незначний успіх в просуванні;

На Харківському напрямку противник намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників поблизу населеного пункту Красне Перше.

На Куп’янському напрямку вчора відбулася атака загарбників в районі Голубівки.

На Лиманському напрямку ворог намагався вклинитися в нашу оборону поблизу населених пунктів Надія, Мирне, Греківка, Катеринівка, Нове та Ямполівка.

На Сіверському напрямку ворог здійснив спроби наступу у районі Білогорівки та Івано-Дар’ївки.

На Краматорському напрямку окупанти атакували в районі  Часового Яру та у бік Ступочок і Білої Гори.

На Торецькому напрямку ворог здійснив атаки поблизу Дружби, Торецька та Леонідівки.

На Покровському напрямку тривали штурмові дії агресора в районах населених пунктів Суха Балка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Новоолександрівка, Успенівка, Преображенка, Андріївка та Розлив.

На Новопавлівському напрямку противник протягом минулого дня здійснив атаки у районі Костянтинополя, Скудного та в бік Одрадного.

На Оріхівському напрямку окупаційні війська атакувалти позиції наших захисників у районах Малої Токмачки, Малих Щербаків та Степового.

На Гуляйпільському і Придніпровському напрямках минулої доби боєзіткнень не відбулося.

на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка  без змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі — орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено.

у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту. Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашої держави в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу.

Загалом у Кримському операційному районі обстановка без суттєвих змін. Силами та засобами підрозділів противника продовжуються заходи з інженерного облаштування оборонних позицій, розташованих уздовж західного узбережжя Кримського півострова для запобігання можливих дій СОУ.