Новини • 17 Березня 2025

Суддівська карʼєра за новими правилами: чи дійсно система добору стала досконалою?

UIF

Команда UIF

Адміністрація

Переглянути в форматі PDF

У суботу, 15 березня, відбулося засідання дискусійного клубу “Правовий аспект”, організоване UIF та Правничою асоціацією «ДОБРОСУД».

Наразі система добору не є досконалою, це моя суб’єктивна думка.”

Віталій Дубас, суддя Вищого антикорупційного суду

У гостинних стінах UIF на живій дискусії вихідного дня зібралися однодумці, які мали сумніви, що когнітивний тест є мірилом на посаду судді. Запрошені гості-експерти мали на меті обговорити, яким чином оновлене тестування для українського судді вплине на сферу вітчизняного правосуддя. Модерувала дискусію Тетяна Огневʼюк, Голова Правління Правничої асоціації «ДОБРОСУД».

Порядок денний заходу включав такі питання:

  1. Визначення компетентності українського судді ХХІ століття.
  2. Нові правила добору суддів: які стандарти декларує система?
  3. Когнітивний тест: розумний відсів чи формальна перепона?
  4. Високий IQ судді гарант справедливих рішень?
  5. Історичні аспекти у фокусі тестування для сучасного судді.

Вступне слово взяв виконавчий директор UIF Анатолій Амелін, який поділився своїм баченням сучасної судової системи в Україні: “Суди — законний інструмент відновлення справедливості. Важливо знайти медіатора, який прийме рішення, яке задовольнить обидві сторони. Кого я хочу бачити суддею? Для мене важливо, щоб це була поважна людина, якій дуже дорога її репутація. Людина, якій я довіряю, яка має авторитет серед великого кола людей та репутацію, щоб чинити правосуддя”.

Також Анатолій Амелін підкреслив важливість залучення в дискусії пересічних громадян і бізнес — клієнтів суддівської системи, з чим погодилися багато присутніх експертів.

Тетяна Огневʼюк розпочала дискусію з останніх змін до судоустрійного закону щодо добору, прийнятого у грудні 2023 року. Вона зазначила, що процедура суддівського добору змінювалася приблизно кожні 4 роки з 2010 року, тож стати суддею в Україні непросто.

У першій частині заходу виступили запрошені спікери:

  • Денис Маслов, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики;
  • Алла Лесько — к.ю.н., суддя Верховного Суду у відставці, членкиня робочої групи з підготовки професійного стандарту “Суддя”;
  • Ілона Камінська — к.ю.н., доцентка кафедри права Інституту суспільних відносин Університету Україна, адвокатка;
  • Олександр Гавриленко — д.ю.н., професор кафедри міжнародного і європейського права Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Олена Іванова — к.п.н., доцент, професор кафедри психології, педагогіки та суспільних відносин Державного податкового університету.

Денис Маслов зазначив, що ідея імплементації законодавства виникла у наших партнерів. Вона полягала у скороченні стадій добору та конкурсу, щоб усі кандидати на посаду судді мали рівні можливості та конкурували своїми знаннями та навичками. Згідно з його прогнозом, цього року подаватимуть документи близько2,5 тисяч людей.

Впроваджений тест не викликав у спікера спротиву. На його думку, суддею має бути достатньо ціннісна людина, адже вона виносить рішення іменем України протягом тривалого проміжку часу. Зазвичай, коли людина обирає працювати суддею, вона має на меті 3 речі:

  1. Рівень грошового забезпечення;
  2. Престиж професії;
  3. Гарантії майбутньої стабільності.

Алла Лесько зауважила, що нової процедури недостатньо, щоб отримати шляхетного та порядного суддю. “Людина з високим рівнем інтелекту — це добре, але це не забезпечує доброчесності судді”, — поділилася експертка. Вона б радше тестувала морально-етичні якості, щоб сформувати психологічний портрет кандидата для виявлення патопсихологічних ризиків. Наразі ж “тест не забезпечує того, що це буде людина зі сформованими моральними цінностями та без схильності до деструктивної поведінки та зловживань”.

Ілона Камінська переконана, що тільки судова система здатна виростити свого суддю. “Зміни в законодавстві ніяким чином не спростили цей добір”, — зазначила адвокатка. На її думку, головна проблема полягає у відсутності в людей бажання брати участь у цих затяжних процедурах, а не у відсутності суддівського престижу.

Олександр Гавриленко прокоментував програму оцінювання українського судді 2025 року з погляду науковця: “Програма є відносно легкою і для пересічного студента-юриста скласти цей іспит проблем не становить”. Апелюючи до поширеної в соцмережах думки, що тестування для українського судді варто почати з історії 1990 року, він зазначив, що будь-який досвід цінний, тож не варто відмовлятися від досвіду протягом перебування українських земель у складі імперії.

Олена Іванова прокоментувала поняття інтелекту судді та чи можна його виміряти когнітивним тестом. “Коли ми вводимо тест — ми знімаємо відповідальність із себе, нами починають керувати папірці”, — вважає запрошена експертка. Для неї, показник професійності — це коли не потрібно контролювати фахівця, який надає послуги.

Відповідаючи на запитання Тетяни Огневʼюк: “Чи гарантує високий інтелект судді прийняття справедливого рішення?”, Олена Іванова висловилася однозначно, що “доброчесність і інтелект не пов’язані”.

Суддівський блок дискусії охоплював тріаду фахівців, які здійснюють правосуддя на професійній основі:

  • Інна Москаленко — суддя Южного міського суду Одеської області;
  • Андрій Іванов — суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області;
  • Віталій Дубас — суддя Вищого антикорупційного суду;

Віталій Дубас поділився своїм враженням про проходження конкурсу на суддю Вищого антикорупційного суду, назвавши це “відчуттям потерпілого”. На його думку, когнітивні здібності можна оцінювати, але чисто інформативно: “Я особисто не вбачаю жодної практичної потреби в тому тестуванні. Принцип простий — завчив, здав, забув.

Суддя запропонував максимально наближений до ідеалу варіант:

  1. Тест на знання права.
  2. Практичний іспит.
  3. Співбесіда та тестування на морально-психологічні здібності.

Інна Москаленко теж підтримала думку, щоактуальний когнітивний тест не демонструє потрібні судді навички. Причина у тому, що він аналізує дуже вузький спектр суддівських компетенцій. “Посада суді дещо творча, а когнітивні тести не можуть бути застосовані до творчих професій”, — поділилася гостя. На підтвердження, вона надала статистику з професійного оточення: 75% новопризначених суддів висловилися, що когнітивний тест є формальною перепоною.

Андрій Іванов, який сам проходив когнітивні тексти, підкреслив, що підготовка до них не вимагає багато часу і зусиль. Він вважає, що якоюсь мірою потрібно виносити такі тести на добір, але їх потрібно доповнювати морально-етичними тестами для оцінки здібностей судді.

Дискусія викликала жваве обговорення: на експертів градом посипалися запитання присутніх у залі спеціалістів. На завершення заходу, запрошені гості провели однохвилинну бліцрефлексію.

Дякуємо за увагу до цієї актуальної теми та запрошуємо переглянути онлайн-трансляцію засідання дискусійного клубу «Правовий аспект»! Незабаром ми анонсуємо дату наступного заходу. Слідкуйте за новинами UIF, щоб разом рухатися в успішне майбутнє України!

UIF

Команда UIF

Адміністрація

Поділитися:

Twitter Facebook Instagram LinkedIn Копіювати посилання
Наступний

Вам також буде цікаво:

Павло Клімкін: Україна повинна брати участь у реалізації стратегії Євросоюзу щодо безпеки на Островецькій АЕС Новини

Павло Клімкін: Україна повинна брати уча...

UIFuture

17 Лютого 2020
​Доброчесність в українській освіті: рівняння з багатьма невідомими Новини

​Доброчесність в українській освіті: рів...

UIFuture

30 Березня 2017
Вибори в Росії. Навіщо сховалися Путін, Медвєдєв, Шойгу та Лавров? Новини

Вибори в Росії. Навіщо сховалися Путін, ...

UIFuture

20 Вересня 2021
Для Росії є два сценарії щодо Донбасу у 2018: хороший і ще кращий Новини

Для Росії є два сценарії щодо Донбасу у ...

UIFuture

15 Листопада 2017

Підтримайте інститут

Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.

Підтримати