ТАК – КОСМОСУ. НІ – ЄВРОЗОНІ. ДАЙДЖЕСТ НОВИН З ПОЛЬЩІ

Минулого тижня два польські супутники, один з яких був розроблений та сконструйований краківськими студентами, полетіли до космосу на ракеті NASA. Тим часом чинна владна партія «Право і Справедливість» перед виборами до Європарламенту намагається задекларувати неприєднання Польщі до Єврозони. Польські ж вчителі продовжують страйк – прем’єр-міністр Матеуш Моравецький оголосив проведення круглого столу… на стадіоні у Варшаві.

Польські супутники «КракСат» і «Світовід» полетіли у космос. «NASA» здійснила успішний запуск ракети «Antares 230», на борту якої перебували польські супутники, а також супутники з інших країн. Польські будуть знаходитися в космосі близько року. Перший з них – «КракСат» – був розроблений та побудований краківськими студентами Університету науки і техніки та Ягеллонського університету. Його місія – дослідження з практичного використання магнітної рідини, що має назву ферофлюїд. За сподіваннями студентів, рідина та спеціальний побудований ними механізм будуть здатні впливати на рух та зміну положення супутника в космосі. Якщо надії спрявдяться, на світ чекатиме революція авіакосмічної галузі.  Другий польський супутник, запущений в космос, є комерційним і спостережним. Пристрій був побудований компанією у Вроцлаві. Завдання «Світовід» – моніторинг поверхні Землі, включаючи стану води і якості повітря. 

Від справ космічних до справ політичних. Ярослав Качинський, лідер правлячої партії Польщі «Право і Справедливість» (ПіС), висловився проти впровадження євро замість національного польського злотого: «Скажімо ні – євро!». Політика підтримав і прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, за словами якого Польща повинна покладатись на державну валюту. Більше того, Ярослав Качинський направив проект Декларації до партійних лідерів основних опозиційних партій – очільника «Громадянської платформи» Гжегожа Щетини та очільника «Кукіз’15» Павла Кукіза. У Декларації лідер правлячої партії «Право і Справедливість» закликав стати над політичними розбіжностями та довести зрілість польської політики, відмовившись від вступу до Єврозони доти, доки Польща не наздожене рівень економічного розвитку західних партнерів. За словами Качинського, взяття такого зобов’язання політичними лідерами забезпечить національні інтереси Польщі, тому що Єврозона перебуває у стагнації, а польський злотий уберігає Польщу від потрясінь.

А тим часом скандал навколо страйку вчителів продовжується. 13 квітня Профспілка «Польської Союз Вчителів» оголосила про можливе призупинення страйку, якщо відбудеться негайна зустріч з урядом. Згодом між профспілками та урядом відбулась чергова серія переговорів. Перед початком перемовин лідер профспілки «Польський Союз Вчителів» Славомир Броняч повідомляв, що головний постулат – підвищення заробітної плати вчителів на 30% – не зміниться. Міністр освіти Ганна Залевська відповіла згодою на зустріч, щоб мати можливість узгодити проведення екзаменів. Проте результати зустрічі виявились невтішними. Домовленості досягнуто не було. За словами представника від уряду Міхала Дворчика, профспілки продовжують вимагати підвищення на третину, однак запропонували розподілити його на більшу кількістть поступових підняттів. І якщо, за новою пропозицією уряду, підвищення відбуватиметься до 2020 року, то профспілки не погодились на таке відтягування часу. Дата подальших перемовин встановлена не була. В той же час, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький оголосив про проведення круглого столу з питань освіти на Національному стадіоні у Варшаві. В переговорах братимуть участь представники батьків школярів, а також експерти, вихователі, педагоги, вчителі, профспілки і представники політичиної опозиції. За словами прем’єр-міністра, круглий стіл буде спрямований на результат – якісну зміну майбутньої польської освіти.

Не варто забувати, що страйк вчителів накладається на передвибочу кампанію до Європарламенту. На весняні вибори опозиціонери йдуть спільним фронтом. Однак, якщо говорити про осінні вибори до Сейму, то за даними нових соціологічних опитувань центру «CBOS», вчительський страйк не нашкодив рейтингу чинної влади. Рейтинг «Право і Справедливість» знизився, проте не значно. Якщо б осінні вибори до Сейму відбулись у квітні, то ПіС отримала б підримку 43% респондентів, а опозиційна «Громадянська платформа» – 18%.

Іван Дуднік, стажер Українського інституту майбутнього