Дайджести • 14 Березня 2025
14 Березня 2025
Опубліковано
Місячний енергетичний дайджест – лютий 2025 р
Загальна ситуація в енергосистемі
Енергосистема цього місяця працювала більш стабільно, ніж очікувалось. У лютому Україна зіткнулася з надзвичайно низькими температурами, що збільшило попит на електроенергію. Це призвело до аварійних відключень у деяких регіонах у певні дні та обмежень електропостачання для промислових і комерційних споживачів. Однак до населення не застосовувались планові відключення електроенергії. Покращення механізму управління передачі електроенергії через р. Дніпро покращило ситуацію з енергопостачанням лівобережжя, яке страждає від дефіциту електроенергетичних потужностей.
Експорт електроенергії (- мінус) та імпорт (+ плюс) протягом місяця
Середнє навантаження генеруючих потужностей енергосистеми було таким же, як і в
лютому 2024 року. Однак вищий попит внаслідок низьких температур призвів до збільшення імпорту та зменшення експорту електроенергії, що також допомогло запобігти масштабним обмеженням постачання. Згідно з даними Transparency Platform ENTSO-E, імпорт електроенергії зріс більш ніж у шість разів у лютому 2025 року порівняно з роком раніше, з 35 до 224 ГВт-год.
Росія продовжує атакувати енергосистему, щоправда змінюючи тактику. Ворог посилює атаки на енергетичні об’єкти в окремих регіонах, скеровуючи значно більшу кількість безпілотників і ракет проти окремих об’єктів. Постраждали електростанції та підстанції в Харкові, Миколаєві та особливо Одесі. Ці атаки призводили до тимчасових відключень електроенергії в регіонах.
У лютому 2025 року Україна збільшила імпорт електроенергії на 30%.
У лютому 2025 року Україна збільшила імпорт електроенергії майже на 30% порівняно з січнем 2025 року, який сягнув 244 тис. МВт-год. Найбільше електроенергії було імпортовано з Угорщини (35% від загального обсягу) та Словаччини (30%). Найменше – з Молдови (частина обсягу могла бути передана з Румунії). Порівняно з лютим 2024 року імпорт електроенергії зріс у 2,9 рази.
Раніше, у січні Україна скоротила імпорт електроенергії на 56% порівняно з груднем 2024 року – майже на 189 тис. МВт-год.
Динаміка імпорт електроенергії 2023-2025, МВт·год (дані зібрано агентством ExPro)
Розпочато скерування коштів Укренерго на погашення ринкових боргів.
Своїм рішенням від 25 лютого енергорегулятор ініціював процес перенаправлення коштів Укренерго на погашення заборгованостей відповідно до закону, прийнятого
парламентом наприкінці 2024 року. НКРЕКП рекомендує учасникам ринку електроенергії спрямувати кошти, отримані від Укренерго, на погашення боргів перед компанією.
Як повідомлялося раніше, закон передбачає, що Укренерго розподілить надлишковий дохід від послуг з диспетчерського управління, за період 2023-2024 років, таким чином: 45% спрямує на погашення заборгованості Укренерго на балансуючому ринку, 45% – на погашення заборгованості перед ДП “Гарантований покупець” за розрахунки з промисловими виробниками енергії з ВДЕ, 10% – на погашення заборгованості перед постачальниками універсальних послуг за платежі побутовим сонячним електростанціям. Загальна сума до сплати складе близько 12 млрд грн. Економія коштів Укренерго, які компанія спрямує на погашення боргів, зумовлена тим, що через бойові дії не всі послуги, які Укренерго мала надавати на ринку, а отже й оплачувати, було можливо.
Згідно з інформацією, озвученою на слуханнях у парламентському комітеті, станом на кінець лютого заборгованість Гарантованого покупця перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел становить 24,7 млрд грн, що на півмільярда менше, ніж на початок року. Борг Укренерго перед Гарантованим покупцем за послугу з підтримки ВДЕ наразі становить 19,4 млрд грн, що на 2 млрд грн менше, ніж на початку року. Укренерго заборгувала учасникам балансуючого ринку 18,4 млрд грн, в тому числі Укргідроенерго – 6,8 млрд грн. При цьому заборгованість інших компаній перед “Укренерго” перевищила 36 млрд грн, у тому числі 11,8 млрд грн – “Укрінтеренерго” (постачальник останньої надії). Також борг Укренерго перед постачальниками універсальних послуг становить 3,4 млрд грн.
У 2024 році виробництво відновлюваної електроенергії зросло на 6,4%.
У 2024 році обсяг електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел (вітру, сонця, біомаси та малих ГЕС), в Україні зріс на 6,4% порівняно з 2023 роком і досяг 11 млн МВт·год. Загалом частка відновлюваних джерел енергії в балансі склала майже 11%. Річний пік виробництва ВДЕ (за обсягом) припав на серпень, досягнувши 1165 тис. МВт·год, а найменший обсяг був зафіксований у грудні.
Частка ВДЕ у загальному обсязі виробництва електроенергії склала 9,8% у 2023 році та 7% у 2022 році.
Верховна Рада схвалила закупівлю обладнання для 3 і 4 блоків Хмельницької АЕС.
11 лютого Верховна Рада прийняла законопроєкт, який дозволяє НАЕК «Енергоатом» придбати у Болгарії два атомних реактора. Уряд планує, що це обладнання буде використано для добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС. Вартість реакторів становить близько 600 мільйонів євро. Болгарія ще не прийняла остаточного рішення щодо затвердження угоди та продажу обладнання.
Водночас незалежні експерти висловлюють занепокоєння щодо закупівлі та використання цього обладнання. По-перше, реактори радянсько-російської конструкції, які роками зберігалися в Болгарії, не цілком відповідають сучасним вимогам ядерної
безпеки, якщо їх не оновити. Відповідними технологіями для модернізації обладнання володіє російський «Росатом», співпраця з яким неможлива та виключена.
Ці реактори відрізняються від тих, які з самого спочатку планували встановлювати на Хмельницькій АЕС, і за форм-фактором не підійдуть до бетонних конструкцій, які вже побудовані на майданчику. Експерти також висловлювали занепокоєння щодо того, чи не зношені побудовані бетонні конструкції після десятиліть простою під відкритим небом.
Баланс газу
Масовані атаки на газовидобувні об’єкти
З кінця січня російські війська почали наносити комбіновані масовані удари по газовидобувних об’єктах України. До кінця лютого було здійснено щонайменше чотири масовані атаки. Значних пошкоджень зазнали об’єкти державних і приватних компаній. Уряд не оприлюднив даних про падіння виробництва гостей, однак іноземні ЗМІ повідомляли про падіння на 30-40 % .
Це зумовило невідкладну потребу в імпорті газу для задоволення попиту. Ситуація ускладнювалася тим, що лютий був найхолоднішим зимовим місяцем з особливо низькими температурами, що спричинило значне зростання попиту на газ: холодна погода призвела до збільшення попиту на газ на 25%. Ці удари можуть бути частиною російської стратегії тиску на Київ, щоб відновити транзит газу.
За нашою оцінкою, якби не обстріли, наявних запасів газу вистачило б для задоволення попиту до кінця березня, незважаючи на рекордно низькі обсяги газу в сховищах наприкінці 2024 року. Можливо, протягом року Нафтогаз утримувався від надлишкового імпорту газу через побоювання атак на ПСГ, які систематично почалися в березні-квітні минулого року.
Імпорт газу в лютому зріс до максимуму за 1,5 року – 512 млн кубометрів.
У лютому 2025 Україна імпортувала 511,8 млн кубометрів природного газу, що є найвищим місячним обсягом за півтора роки, починаючи з вересня 2023 року. Цей обсяг у дванадцять разів більше, ніж у січні 2025 року. Найбільше газу (45,8%) надійшло зі Словаччини — 234,4 млн кубометрів. Крім того, 218 млн кубометрів (42,6%) було імпортовано з Угорщини, 59,5 млн кубометрів (11,6%) – з Польщі.
Норвегія надасть Нафтогазу кошти на закупівлю природного газу.
Норвегія профінансує купівлю природного газу Групою Нафтогаз через Європейський банк реконструкції та розвитку. Обсяг фінансування для закупівлі природного газу залишається невизначеним. Це фінансування є частиною ширшого пакету допомоги, спрямованого на посилення енергетичної безпеки України. Норвегія готова виділити близько 380 мільйонів євро на закупівлю газу, ремонт електромереж, аварійних генераторів і заходи з посилення ядерної безпеки.
Суд ухвалив рішення на користь Мін’юсту щодо націоналізації активів російської “Татнафти” в Україні.
Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України про арешт майна ВАТ “Татнефть”. Серед них 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Татнафта-АЗС-Україна»; 92,98% частки у статутному капіталі ТОВ «Харків-Капітал»; 88,97% частки у статутному капіталі ТОВ «Полтава-Капітал».
Держава зупинила чергову газовидобувну компанію Smart Energy.
Держава зупинила ще одне газовидобувне підприємство групи Smart Energy – ТОВ «Пром-Енерго Продукт». Підприємство працювало у Харківській області та видобувало в середньому 30 тис. кубометрів газу та 1 тонну конденсату на добу. Це вже друга компанія групи, яка змушена припинити роботу через призупинення спецдозволів на видобуток вуглеводнів, повідомляє Smart Energy.
Україна ввела санкції проти одного з бенефіціарів компанії, якого також звинувачують у державній зраді. Відповідно до українського законодавства, у випадках застосування санкцій ліцензія на видобуток газу має бути анульована.
Міжнародна допомога
За повідомленнями ЗМІ, Державний департамент США припинив ініціативу Агентства США з міжнародного розвитку, яке інвестувала сотні мільйонів доларів у відновлення енергомережі України від атак російських військових. Про це повідомили представники USAID, залучені до місії агентства в Україні. Рішення було прийнято ще перед зустріччю президентів Зеленського і Трампа 28 лютого.
Російський безпілотник влучив у новий безпечний конфайнмент 4-гоблоку Чорнобильської АЕС
14 лютого російський безпілотник завдав удару по Новому безпечному конфайнменту (НБК) об’єкта «Укриття» над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, який вибухнув у 1986 році. В результаті атаки було пошкоджено зовнішній і внутрішній шари НБК, а також виникла пожежа, яка пошкодила обладнання в секції обслуговування кранів. Після пожежі місцеве тління тривало протягом трьох тижнів . Витоків радіації не зафіксовано. Наразі НБК не може виконувати свою основну функцію – ізолювати четвертий енергоблок.
НБК було збудовано за кошти міжнародних донорів сумою в 1,5 млрд євро під керівництвом Європейського банку реконструкції та розвитку та введено в експлуатацію у 2019 році.
НБК споруджено з метою запобігання розповсюдженню ядерних матеріалів з об’єкта «Укриття» у разі аварії на ньому та створення ізольованого простору для проведення дезактиваційних робіт з метою забезпечення екологічної безпечної території.
З точки зору ядерної безпеки, російські удари по енергосистемі все ще становлять ризик для безпечної експлуатації українських АЕС.
Згідно з проведеним нами OISNT дослідження, безпілотник завдав удару по НБК з північного боку, ближче до кордону з Білоруссю. Зважаючи на близькість обʼєкта до кордону, це свідчить про те, що безпілотник не зазнав впливу РЕБ-систем, які змінюють траєкторію безпілотників та скеровують їх за межі України.
Кабінет Міністрів України виділив понад 1,5 млрд грн на відновлення безпечного функціонування НБК.
Оголошено конкурс на посаду голови правління НЕК “Укренерго”.
Наглядова рада НЕК “Укренерго” оголосила конкурс на посаду голови правління компанії. Документи приймаються до 14 березня 2025 року. Конкурс проводитиме Korn Ferry, одна з найкращих світових консалтингових компаній з пошуку топ-менеджерів.
***
Управська енергетики пройшла зиму з мінімальним дискомфортом для споживачів. Проте серйозні проблеми зберігаються.
Кінець лютого ознаменував завершення зими, яка виявилася кращою, ніж багато хто очікував.
Незважаючи на обстріли, масштаби відключень були мінімальними порівняно з тими, що могли бути. З одного боку, погода була сприятливою; до початку лютого спостерігалась аномально тепла погода температури. Крім того, протягом літа та осені 2024 р. було відновлено значну частину раніше пошкоджених ТЕС. Певною мірою додаткові поставки систем протиповітряної оборони допомогли краще захистити енергетичні об’єкти та запобігти дефіцитам. Проте деякі об’єкти об’єднаної
енергосистеми зазнали серйозних пошкоджень, зокрема на лівому березі Дніпра. Тим не менш, деякі обстріли залишаються практично непомітними для споживачів. В першу чергу це стосується обстрілів газової інфраструктури. З кінця січня російська армія завдала чотири масштабних удари по газових об’єктах.
Але кінець зими не означає закінчення проблем. Як показав минулий рік, весна може стати початком нової хвилі обстрілів. Крім того, весняно-літній період зараз такий же складний, як і зимовий, і далеко не позбавлений труднощів. З одного боку, очікується зростання сонячної генерації, але це не вирішує проблему вечірніх піків попиту. З іншого боку, навесні та влітку енергоблоки АЕС проходитимуть планово-попереджувальні ремонти, що зменшить доступну потужність енергосистеми. Отже, існує потенційний ризик дефіциту протягом спекотних літніх місяців, а особливо у липні та першій декаді серпня.
Питання газопостачання на наступну зиму
Російські атаки на інфраструктуру природного газу цієї зими не загрожують поставкам газу до кінця березня та завершення поточного осінньо-зимового періоду. Однак це створює серйозні проблеми з газопостачанням наступної зими. Невизначеність щодо майбутніх можливих атак і обсягів падіння видобутку газу ускладнює будь-яке планування. Крім того, підземні сховища газу також зазнавали обстрілів, що залишає невизначеність щодо безпеки підземного зберігання газу на майбутню зиму. Тому ключовим моментом є створення сприятливих умов для забезпечення попиту газу на наступну зиму через імпорт достатніх обʼємів ресурсу.
У січні Міненерго очікувало, що Україні знадобиться імпортувати один мільярд кубометрів газу, щоб пережити наступну зиму. Проте пошкодження газовидобувних потужностей і падіння видобутку газу означають, що наступного року обсяги імпорту будуть в рази більшими.
Основною проблемою для створення запасів газу на наступну зиму є зарегульованість ринку та поточна модель зобов’язань щодо державних послуг (PSO). Повномасштабна війна спотворила український газовий ринок, на який і так вплинуло надмірне регулювання через механізми ПСО. З початком повномасштабної війни експорт газу було заборонено, а споживання газу комерційними споживачами на вільному сегменті ринку суттєво скоротилося через падіння промислового виробництва. Крім того, були додані нові групи споживачів у сегмент регульованого ціноутворення (зокрема, встановлено регульовану ціну на газ, який використовується для виробництва електроенергії). Отже, повномасштабна війна призвела до серйозного викривлення ринку, яке передусім полягає у суттєвому збільшенні частки регульованого сегмента, тобто тих, хто отримуватиме газ за регульованою, нижчою ціною замість ринкової.
Зрештою, така ситуація спотворює цінові маркери на ринку природного газу та створює ситуацію, коли газ на українському ринку «торгується» значно нижче ціни, за якою він імпортується. Це не було би проблемою за мінімальних обсягів імпорту. Але щоб пережити наступну зиму, імпорт уже не буде мінімальним. Крім того, ціни в Європі потенційно можуть бути вищими, ніж минулого року.
Імпортний газ значно дорожчий, ніж у регульованому сегменті України, де газ
субсидується для багатьох споживачів різних категорій. За сценарію, коли нам потрібно буде імпортувати значну кількість дорогого газу, нинішня модель регульованих і занижених цін стане нежиттєздатною (наприклад, у деяких категоріях регульована ціна може бути в 3 рази нижчою за ціну імпортного газу). Одразу виникає питання: хто буде покривати субсидовану низьку ціну на газ для багатьох категорій українських споживачів, якщо вартість імпортного газу значно вища? Проте вільних грошей в економіці немає — ми значною мірою покладаємося на зовнішню допомогу та запозичення у фінансування державних витрат. Але існує значний ризик зменшення міжнародної допомоги.
Щоб пережити наступну зиму і забезпечити достатні обсяги газу для задоволення попиту, необхідно переглянути регулювання газового ринку, ринок має бути більш лібералізованим.
Військово - політичні
Військово - політичні
Дайджести
Військово - політичні
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати