В UIF презентували доповідь щодо енергетичних та політичних викликів для України протягом зими 2023-2024

У четвер, 19 жовтня, експерти Андріан Прокіп та Ігор Попов презентували доповідь “Зима 2023-2024: енергетичні і політичні виклики для України в умовах війни”.

Незважаючи на практичну відсутність профіцитних потужностей з виробництва та передачі електроенергіı̈, які були доступними під час минулорічноı̈ кампаніı̈ енерготерору ворога, за іншими критеріями краı̈на є більш готовою. Передусім, це наявність досвіду диспетчеризаціı̈ енергосистеми під час атак та відновлення енергопостачання після них, будівництво систем пасивного захисту від повітряних ударів, вища активність з формування запасів обладнання та запчастин.

У базовому сценаріı̈ щодо стійкості енергосистеми та безперебійності електропостачання експерти налаштовані достатньо оптимістично. Так, протягом зими ми все ж зіткнемося із аварійними відключеннями електропостачання після повітряних атак, а також графіками обмеження електропостачання подібними до тих, що мали місце минулого року. Проте експерти не очікують масштабних системних аварій та відключення електропостачання тривалістю в тижні. При цьому, однозначно енергосистема покладатиметься на імпорт електроенергіı̈. Найімовірніше, доступних потужностей імпорту не вистачатиме для покриття пікового попиту.

Водночас ворог намагатиметься знайти слабкі та вузькі місця в енергетичній інфраструктурі краı̈ни. Тож, на фоні невдалих спроб «погасити» енергосистему, фокус повітряних атак може зміститися із електроенергетичноı̈ інфраструктури (потужності з виробництва та передачі електроенергіı̈) на інші елементи критичноı̈ енергетичноı̈ інфраструктури. Це, зокрема, можуть бути потужності видобутку вугілля та газу, газотранспортна і розподільна інфраструктура, постачання нафтопродуктів тощо.

У кінцевому рахунку, цілком імовірними є триваліші проблеми із газо- та електропостачанням в окремих районах і регіонах, проте не слід очікувати колапсу загальнонаціонально масштабу. Критично важливим чинником, що визначатиме наслідки цих перебоı̈в, будуть погодно-температурні умови, які крім цього визначатимуть рівень достатності енергетичних потужностей і запасів енергоресурсів.

Звісно, можливий і песимістичний сценарій розвитку подій з енергозабезпеченням. Але він передусім пов’язаний із форс-мажорними обставинами. Мова про одночасне настання великоı̈ кількості критичних чинників, зокрема й не очікуваних з нинішньої перспективи природного (аномально холодна зима), техногенного чи політичного (сплеск цін на світових чи регіональних енергетичних ринках внаслідок політичних маніпуляцій , російського втручання в європейську енергетичну систему чи нових воєнних конфліктів) характеру, а також внутрішні фактори ризику тощо. Але такий сценарій, з одночасним настанням великоı̈ кількості несприятливих подій, розглядаємо як вкрай малоймовірний .

Слід пам’ятати, що окрім спроб паралізувати економіку, однією із найважливіших цілей, які ворог ставить перед кампанією енерготерору, є посіяти паніку, зневіру, спроби розколоти політичну систему і стимулювати недовіру до влади, провокування протестів на фоні перебоı̈в з енергопостачанням. Енерготерор підкріплюватиметься інформаційно-психологічними операціями в інтернеті.

У переважній більшості, украı̈нські громадяни єдиним винуватцем проблем із перебоями в енергопостачанні називають російську армію, яка здій снює удари по цивільних об’єктах.

Водночас украı̈нські органи влади повинні максимально виконати своı̈ завдання з підготовки краı̈ни до осінньо-зимового сезону і до можливих відключень електропостачання. Украı̈нці будуть оцінювати діı̈ і центральноı̈, і місцевоı̈ влади не по наявності проблем від російських обстрілів, а по повноті підготовки до наслідків такихобстрілів. Інформаційно-психологічні операціı̈ ворога будуть спрямованими на те, щоб внести розкол і посіятисумніви у суспільній думці.

На фоні потенційних проблем зими, окремим чинником загострення внутрішньоı̈ ситуаціı̈ може бути питання проведення виборів, які, відповідно до встановлених термінів, припадають на 2024 рік. Проведення виборів в Украı̈ні буде успішним лише у випадку досягнення консенсусу з цього питання між політичними елітами (як владою, так і опозицією), суспільством та західними партнерами. Лише в такому разі у 2024 можливе проведення виборів Президента, і менш вірогідно – Верховноı̈ Ради Украı̈ни.

Протягом півтора року діı̈ воєнного стану в Украı̈ні відповідальні органи влади змогли забезпечити необхідний баланс між потребами національноı̈ безпеки та дотриманням базових політичних свобод та громадянських прав в Украı̈ні. Застосовані обмеження були мінімальними і стосувалися, перш за все, діяльності проросійських партій та засобів масовоı̈ інформаціı̈.

Ознаймитись із повним текстом доповіді можна на сайті UIF.